Якщо ви збираєтеся відпустити прокрастинацію і подивитися в очі своїм страхам, як ви гадаєте, що станеться? А що коли ви не ідеальні? Які небезпеки в тому, що ви досягнете успіху або усвідомите власні обмеження? Невже ви справді потрапите в пастку, якщо візьмете на себе певні зобов’язання? А якщо висловите власну думку? Хто вам сказав, що ви перестанете бути особистістю, якщо дотримуватиметеся графіку іншої людини? Ви можете почати щось робити зі своєю прокрастинацією попри те, що вам страшно. Як сказав Марк Твен, «сміливість полягає в тому, щоб опиратися страху, подолати страх — а не жити без страху». Аби відступити від знайомої і помічної природи прокрастинації, вам знадобиться сміливість. У цьому розділі ми пропонуємо вам кілька ідей для початку.
Якщо прокрастинація будь-коли засмучувала вас і зривала ваші плани, перспектива зволікати менше і досягати більшого може бути дуже привабливою. Насправді, вам може здаватися, що життя поліпшиться на всі 100 %. Багато людей уявляють, що, поборовши прокрастинацію, вони стануть щасливими, успішними та розслабленими. Але вони не усвідомлюють, що рух уперед також передбачає необхідність боротися з ненависними страхами.
Наприклад, якщо ви стаєте помітно продуктивнішими на роботі, вам можуть запропонувати підвищення на посаду, яка передбачає більше вимог і ширші обов’язки. Вас може турбувати те, що ви будете по вуха в роботі або що вам доведеться більше подорожувати й проводити час далеко від сім’ї. Або ж, якщо ви врешті подаєте свої добряче протерміновані податкові декларації, вам не тільки доведеться зіткнутися з тим, що ви винні, а ще й визнати, що ви мусите грати за правилами.
Ми хочемо, аби ви зважили «небезпеки виправлення», проблемні наслідки, з якими ви можете зіткнутися, коли облишите прокрастинувати. Потенційні небезпеки необов’язково можуть бути розумними чи логічними. Ми не просимо вас передбачити реальність, яка настане, якщо ви припините прокрастинувати, — ми радше просимо вас побавитись із думкою про те, як можуть змінитися обставини і що ви відчуватимете з цього приводу.
Якби ви припинили прокрастинувати, з якими новими проблемами чи ситуаціями вам довелося б зіткнутися?
Подумайте над цим питанням кілька хвилин. Спробуйте знайти щонайменше п’ять небезпек, з якими ви можете зіткнутися, якщо перестанете відкладати справи на потім. Відпустіть свою уяву. Нижче ми подаємо деякі з небезпек виправлення, що їх висловили прокрастинатори на наших тренінгах. Ми об’єднали їх у кілька спільних тем.
Мої ілюзії розбилися би на друзки…
Що якщо я врешті докладу всіх зусиль, але виявлюся посередністю?
Я можу не спромогтися досягнути того, чого завжди хотів би досягнути.
Я не зміг би відчувати себе кращим за інших, якби опинився з ними в одному човні.
Завжди можна зробити більше й більше…
Я перетворюся на трудоголіка.
Я братиму на себе дедалі більше й більше обов’язків, а власні потреби ставитиму на останнє місце.
З’ясується, що зробити потрібно ще більше, ніж мені здавалось. І цьому не буде кінця.
Мої стосунки змінилися б — і не на краще…
Там, на вершині, самотньо; я втрачу всіх своїх друзів.
Люди змагатимуться зі мною й прагнутимуть мене підрізати.
Мої недоліки стануть очевидними, і я нікому не подобатимусь.
Усі мені заздритимуть.
Я надто відрізнятимусь від своєї родини.
Я втратив би контроль над власним життям…
Мені довелося б прийняти багато звичок та очікувань інших людей.
Довелося би багато чого вчитися і знову бути новачком. Краще вже я буду експертом.
Ця нова культура мене захопить.
Люди вимагатимуть від мене дедалі більше і більше — а я не зможу відмовити.
Життя здавалося би нудним…
Мені бракувало б хвилювань і викликів, які я відчуваю, коли зволікаю до останнього.
Мені бракувало би натхнення, і мої творчі здібності були б слабшими.
Братися за щось заздалегідь було би занадто просто. Це не весело!
Я повністю відповідатиму за себе…
Я не міг би звинувачувати інших людей чи обставини в тому, що я роблю чи чого не роблю.
На що це було би схоже — розраховувати лише на себе і не просити ні в кого допомоги в останню мить?
Мені довелося би приймати багато складних рішень щодо того, як проводити власний час.
173
Fisch, R., Weakland J., & Segal, L. (1982). The tactics of change: Doing therapy briefly. San Fransicso: Josey-Bass.