Зосередженість на кроках, які вам потрібно зробити, також стане нагадуванням про те, що, аби досягнути вашого місця призначення, вам потрібно рухатися дорогою. Більшість прокрастинаторів думають лише про те, щоб «бути там», і майже не замислюються над тим, як «туди дістатися». Багато людей зі здивуванням виявляють, що процес руху туди — крок за кроком уздовж дороги — сам по собі може бути і викликом, і винагородою.
Мінімальна прийнятна ціль. Прокрастинатори схильні нереалістично ставитися до своїх цілей, адже вони часто мислять у рамках ідеальної ситуації, наче в них немає обмежень у часі або можливостях. Щоб встановити більш реалістичну ціль, ми просимо прокрастинаторів подумати над тим, якою могла би бути їхня мінімальна ціль. Яку найменшу ціль, що дала б вам відчуття розвитку та досягнення, ви можете поставити? Чи існує частина великої цілі, над якою ви могли би попрацювати протягом обмеженого часу? Наприклад, вашою ідеальною ціллю може бути змінити інтер’єр будинку, та мінімальною ціллю може бути зміна обшивки дивану.
Дехто із вас, можливо, не захоче зменшити свої амбіції ні на йоту. Так працює ваш перфекціонізм! Ви не цінуєте нічого, окрім своєї ідеальної цілі. Хоча обрати мінімальну ціль може видаватися ударом по вашій гордості, мислення у форматі маленьких кроків у кінцевому підсумку більше виправдає себе. Ви можете досягнути реальних успіхів і дійти до своєї мети крочок за крочком, а не стояти на тому, щоби визначити амбітні цілі і нічого не робити.
Ми пропонуємо вам обрати одну ціль, над якою ви працюватимете протягом наступного тижня, і хочемо, аби ви спробували досягнути цієї цілі за допомогою мислення розвитку, а це: бажання вчитися як на успіхах, так і на помилках, відкритість до складних завдань і розуміння того, що спроба — не ознака слабкості, а необхідність для зростання.[194] Погляньте, що ви можете дізнатися про власну прокрастинацію, коли наближаєтеся до своєї цілі або уникаєте її. Звертайте увагу на те, як ви ставите цілі і як справляєтеся з ними, коли досягаєте успіхів і коли прокрастинуєте. Важливо стежити як за своїми успіхами, так і за втратами. Сприймайте цей тиждень як час спостерігати за собою і вчитися. Це не оцінювання того, наскільки ви розумні, відповідальні чи талановиті. Спробуйте дивитися поглядом дослідника, що збирає дані, а не критика, який виносить вирок. Нехай кроки, подані нижче, проведуть вас до вашої цілі.
Обирайте лише одну ціль. Які речі ви хотіли би зробити наступного тижня? Яку дату ви встановите кінцевою для кожної цілі? Пам’ятайте, що поведінкова ціль має бути видимою, конкретною і піддаватися розбивці на кроки. Запишіть собі три можливі цілі і коли ви хотіли б їх завершити.
Із можливих цілей, які ви розглянули, оберіть одну — і єдину, — що буде вашою поведінковою ціллю протягом тижневого експерименту. Вибір однієї-єдиної цілі має зробити цей експеримент менш неприємним і тому більш досяжним. Це не мусить бути найважливіша ціль у вашому житті чи найважче завдання, яке перед вами стоїть. Те, яку ціль ви обрали, має не таке велике значення, як процес її визначення і рух до неї, до неї однієї.
Ми розуміємо, що просити прокрастинатора обрати одну-єдину ціль — це як просити людину на дієті з’їсти лише один картопляний чіпс. Важко обмежитися однією ціллю, та мати більше ніж одну небезпечно. Для більшості прокрастинаторів намагання зробити все — це частина проблеми.
Перелічіть кроки. Розбийте вашу поведінкову ціль на складники. Кожна частина — це один крок, дрібна ціль. Починайте із першого кроку і рухайтеся вперед або ж починайте з останнього і рухайтеся назад. Приклад того, як один прокрастинатор розбив свою тижневу ціль на менші кроки, показано нижче.
Запишіть свою єдину поведінкову ціль і кроки, потрібні для її досягнення, а тоді заплануйте, коли наступного тижня зробите кожен крок. Не забудьте взяти до уваги інші часові затрати та зобов’язання, які у вас є на наступний тиждень.
Ціль: витратити дві години в суботу та дві години в неділю на впорядкування та прибирання в домашньому офісі (всього чотири години)