Ось що пише сама авторка на цю тему в одному із своїх листів:
«... Якщо хочемо дискутувати на релігійні теми поважно, висуваймо аргументи і контраргументи гідні дискусії. Той, хто боїться таких дискусій, дає лише доказ, що він сам зовсім не є віруючим, лишень вдає віруючу людину для годиться. Багато можна на цю тему писати, але я хочу пригадати лише Лесю Українку з її "У катакомбах", "Руфін і ПрІсцілла", чи "У пущі", або Шевченкове: "Мені здається, що й Самого Тебе вже люди прокляли"»...
До повищих слів авторки «Проти переконань» годі щось додати. На думку приходить місце з «Інтереси і принципи» Мадзіні[88]: «О, люди Фур’є, Сен-Сімона і комунізму! Я знаю останнє слово всіх ваших доктрин. Всі ви, свідомо, чи несвідомо, яке б ім’я не носили, яку б форму всесвітнього братерства і любови не узурпували в демократії, — ви всі обожаєте користь. Ви не маєте моралі іншої від моралі інтересів. Ваша релігія є релігією матерії. Ви кажете: "Оздоровім тіло, а коли воно буде сильне, грубе і добре нагодоване — в нього війде душа". А я вам кажу: — Ні, — лише шляхом душі ви оздоровите тіло; в душі є джерело зла, рани тіла є лише зовнішніми виявами внутрішньої недуги»...
Решту скажуть читачі і критика.
До цих кількох зауважень у зв’язку з виходом з друку «Проти переконань», Видавництво хоче додати найкращі побажання Шановній Авторці на порозі нового п’ятиріччя письменницької діяльности.
88
Джузеппе Мадзіні (1805-1872) — діяч національно-визвольного руху Італії, політик, патріот, філософ, видатний музикознавець, що зіграв важливу роль в ході першого етапу руху за національне звільнення і ліберальні реформи в XIX столітті.