———
Ірма Фаєтт мешкала в Лоді, штат Каліфорнія. Вона була незайманою дамою двадцяти шести років, яка страшенно боялася зґвалтування. 23 червня, коли в місті почалося нестримне мародерство, її життя перетворилося на нескінченне жахіття. Ірма мешкала в невеликому будиночку на бічній вулиці, раніше разом із матір’ю, але та померла 1985 року від серцевого нападу. Коли покотилася хвиля грабунків і вулиці сповнилися пострілами й ревом мотоциклів (то п’яниці ганяли діловим центром міста), Ірма замкнула всі двері й сховалася в кімнаті на підвальному поверсі. Вона періодично прокрадалася нагору, щоб запасти харчів і сходити до туалету, а тоді ховалася назад — тихо, як мишка.
Ірма не любила людей. Якби померли всі люди на планеті, вона б тільки зраділа. Однак сталось інакше. Лише вчора, тільки-но Ірма почала сподіватися, що лишилася в Лоді сама, на очі їй трапився п’яний хіпі у футболці «Я ВІДМОВИВСЯ ВІД СЕКСУ ТА ВИПИВКИ, І ТО БУЛИ НАЙСТРАШНІШІ 20 ХВИЛИН МОГО ЖИТТЯ» — він чвалав вулицею, тримаючи в руці пляшку віскі. Хіпі мав довге біляве волосся, яке вибивалося з-під дай-кепки[208] та спускалось аж до плечей. З-за пояса джинсів у нього стирчав пістолет. Ірма сховалася за штори та злякано дивилася на нього з вікна спальні, доки той не зник із поля зору, а тоді, немов із неї зняли якесь зловісне закляття, помчала донизу й сховалася в забарикадованій кімнаті.
Померло чимало людей, та не всі. Якщо лишився один хіпі, знайдуться й інші. І виявиться, що всі вони ґвалтівники. Вони зґвалтують її. Раніше чи пізніше вони її знайдуть і зґвалтують.
Сьогодні, ще до світанку, вона прокралася на горище, де в кількох картонних коробках зберігалися речі її батька. Він був матросом торговельного флоту. Ірму з її матір’ю він покинув наприкінці шістдесятих. Мати їй усе розказала. І вона була дуже відвертою. Виявилося, що батько був тварюкою, напивався та ліз ґвалтувати матір. Усі вони такі. А одружуєшся, і в чоловіка з’являється право ґвалтувати свою жінку, коли схочеться. Навіть удень. Мати завжди підсумовувала його втечу двома словами — словами, які Ірма могла б ужити стосовно смерті кожного чоловіка, жінки й дитини, що зникли з лиця планети: «Невелика втрата».
У більшості коробок лежали самі дешеві дрібнички, куплені в заморських портах, — сувеніри з Гонконґа, Сайґона, Копенгаґена. Ірма знайшла там альбом зі світлинами. На більшості фотографій батько позував на палубі та іноді всміхався на камеру, поклавши руки на плечі своїх друзів-тварюк. Ну, можливо, хвороба, яку прозвали Капітаном Трипсом, знайшла батька в його лігві, куди б він не втік. Невелика втрата.
А ще там знайшлася дерев’яна коробка з маленькими позолоченими завісами, і всередині була зброя. Пістолет 45-го калібру. Він лежав на червоному оксамиті, і в сховку під підкладкою знайшлися кулі. Набої позеленіли й запліснявіли, та Ірма подумала, що все стрілятиме як годиться. Кулі роблять із металу. І вони не псуються, як сир чи молоко.
У світлі єдиної, заплетеної павутиною лампочки Ірма зарядила пістолет, а тоді спустилася повечеряти за кухонним столом. Більше не ховатиметься, наче миша в норі. Тепер вона при зброї. Ґвалтівники, стережіться.
Після дванадцятої дня вона вийшла на ґанок почитати книжку. «Сатана живе та процвітає на планеті Земля» було написано на палітурці. Жорстке, однак веселе чтиво. Як і писали в книжці, грішники та невдячні покидьки дістали по заслузі. Усі сконали. Окрім жменьки патлатих ґвалтівників, та з ними вона впорається. Пістолет лежав поряд.
О другій годині повернувся білявий чоловік. Він так напився, що ледве на ногах тримався. Хіпі побачив Ірму, і його лице посвітлішало — поза сумнівом, від щастя, що йому нарешті випаде посьорбати з волохатого кухлика.
— Гей, крихітко! — гукнув він. — Лише ми з тобою! І скільки ж ти… — а тоді на обличчя набігла хмара жаху — він побачив, як Ірма поклала книжку й звела свій 45-каліберник.
— Слухай, поклади-но ту штуку… Вона заряджена? Чуєш!..
Ірма натиснула на спусковий гачок. Пістолет вибухнув, і вона померла на місці. Невелика втрата.
208
Дай-кепка («gimme cap») — різновид бейсболки, яка на потилиці зроблена із сітки. Також зветься «кепкою далекобійників» («trucker cap») і «сітчаною кепкою» («mesh cap»).