— Планшет — то інструмент для екстрасенсів і медіумів. Для кінезіологів…
— Як ти сказала?
— Учених, які досліджують рух, взаємодію нервів і м’язів.
— А-а.
— Вони стверджують, що планшет насправді реагує на дрібні м’язові рухи, можливо, керовані не свідомістю, а підсвідомістю. Звичайно, медіуми з екстрасенсами кажуть, що планшет рухається під дією сил зі світу духів…
Новий вибух істеричного сміху дівчат, які зібралися навколо планшета. Надін подивилася через плече довгообразої дівчини і побачила, що там написано:
БАТЬКО КАЖЕ ПАТТІ ПРИПИНИ…
— Ходити в туалет так часто… — висунула гіпотезу одна з глядачок, і всі ще трохи посміялися.
— Хай там як, а вони просто дуркують із цією штукою, та й усе, — пирхнула дівчина з кінським обличчям. — Це дуже нерозумно. І медіуми, і вчені стверджують, що автоматичне письмо може бути небезпечне.
— Духи сьогодні не надто дружні, як ти гадаєш? — спитала Надін легковажно.
— Можливо, духи ніколи не бувають особливо дружні, — косо глянувши на неї, сказала довгообраза. — Або з підсвідомого може здійнятися щось таке, до чого ти абсолютно не готова. Знаєш, описано випадки, коли автоматичне письмо абсолютно виходило з-під контролю. Люди божеволіли.
— Ой, то ти вже якось дуже глибоко копаєш. Це ж просто гра.
— Буває, що ігри раптом стають дуже серйозними.
Найгучніший вибух сміху поставив крапку в міркуваннях дівчини в окулярах, і Надін не змогла їй нічого відповісти. Та сама Патті впала з ліжка й реготала, тримаючись за живіт і слабко ворушачи ногами. Повністю послання звучало так:
БАТЬКО КАЖЕ ПАТТІ ПРИПИНИ ЛІТАТИ В КОСМОС ІЗ ЛЕОНАРДОМ КАЦОМ
— Це все ти! — сказала Патті до Сенді, коли врешті відсміялася й змогла сісти.
— Ні, це не я, Патті, чесно!
— То був твій батько! З потойбіччя! Звідти! — сказала Патті інша дівчина, на думку Надін, добре відтворивши голос Бориса Карлоффа[95].
— Не забувай, що він на тебе дивиться, як будеш знову знімати труси на задньому сидінні Леонардового «доджа»!
Цей дотеп зустріли черговим вибухом сміху. Коли він угамувався, Надін проштовхалася до Рейчел і смикнула її за руку. Вона хотіла дізнатися завдання і тихенько втекти.
— Надін! — закричала Рейчел. Її очі весело блищали. Щоки розчервонілися, як троянди. — Сідай, дізнаймося, що тобі духи скажуть!
— Та ні, не треба. Я тільки прийшла дізнатися, що задавали з…
— Та ну те завдання в пень! Це важливо, Надін! Це особливий час! Тобі обов’язково треба спробувати. Сідай ось біля мене. Джейні, ти на той бік.
Джейні сіла навпроти Надін, і після наполегливих прохань Рейчел Тіммз Надін опинилася біля планшета; вісім її пальців злегка торкались одного з його кутів. Чомусь вона озирнулася через плече, шукаючи дівчину в окулярах. Та зважено кивнула їй, і флуоресцентні лампи вгорі відбилися в лінзах її окулярів та перетворили їх на два великі спалахи.
І тут стало страшно, згадала Надін, дивлячись на інший планшет у світлі ліхтарика, але ті слова, що вона казала дівчині в окулярах, знову їй згадалися: це ж просто гра, заради Бога, та що взагалі страшного може статися в місці, де під зав’язку напхалися дівчата і регочуть? Якщо існувала гірша атмосфера для викликання духів — чи злих, чи ні — то Надін просто не могла її уявити.
— А тепер тихо всі! — скомандувала Рейчел. — Духи, чи маєте ви що сказати нашій сестрі — спортсменці, відмінниці й просто красуні Надін Кросс?
Планшет не ворухнувся. Надін стало трохи ніяково.
— Іні-міні-чилі-біні!.. — тепер та дівчина, яка відтворювала голос Карлоффа, так само вдало відтворила голос лося Бульвінкля. — Духи готові говорити![96]
Знову сміх.
— Цитьте! — наказала Рейчел.
Надін вирішила, що якщо жодна з дівчат не почне ворушити планшет і ніякого дурного послання він не напише, то вона зробить це сама, хай буде яке-небудь коротке й зрозуміле послання, наприклад: «БУУУ!», — тоді вона зможе дізнатися завдання і спокійно піти.
Щойно вона зібралася спробувати, як планшет різко смикнувся під її пальцями. Олівець намалював чорну діагональ на чистому аркуші.
— Стійте! Так нечесно, духи, не пересмикуйте, — сказала Рейчел дещо нервово. — Це ти, Надін?
— Ні.
— Джейні?
— Нє-а. Чесно.
Планшет знову смикнувся, майже вириваючись із-під пальців, і ковзнув до верхнього лівого кута паперу.
— Ухтишка, — сказала Надін. — Ви відчули…
96
Цитата з серії мультика «Роккі і Бульвінкль», в якій герої проводять спіритичний сеанс.