РАЛЬФ: Вибач, Стю. Я від листа відволікатися не буду.
ФРЕН: А я щонайменше дві хвилини помовчу, пане голово. Обіцяю!
НІК: Коротше кажучи, я знайшов мітлу, дав Річеві, і той майже все за собою прибрав. І справу хорошу зробив. Але він слушно спитав, чого ж ніхто його не зупинив. Раніше такі люди, як Річ, не могли пити все міцне бухло підряд скільки заманеться, вони здебільшого вживали вино. А зараз навколо на полицях — гігантська кількість алкоголю, бери і пий. І понад те, я справді вважаю, що Річеві ні в якому разі не можна було дозволяти бити друге вікно, а він на три квартали перебив усі вікна з південного боку вулиці. Припинив, бо втомився. І ось іще приклад. Був випадок, коли чоловік, якого я тут не називатиму, виявив, що його жінка, яку теж не називатиму, проводить тиху годину в ліжку з третьою особою. Мабуть, усі розуміють, про кого я говорю.
СЬЮ: Здається, розуміємо: про здоровенного дядька з великими кулаками.
НІК: Так от, оцей чоловік побив і третю особу, і жінку. Я не вважаю, що для нас зараз має значення, хто був правий, а хто винний…
ҐЛЕН: Ти помиляєшся, Ніку.
СТЮ: Хай договорить, Ґлене.
ҐЛЕН: Але потім я б волів до цього повернутися.
СТЮ: Гаразд. Ральфе, продовжуй.
РАЛЬФ: Ага — я вже скоро все.
НІК: …бо це означає: цей чоловік скоїв карний злочин — напад із побиттям, а при тому гуляє на свободі. Із цих трьох випадків громадян він хвилює найбільше. У нас «плавильний казан», дуже мішане суспільство, і в ньому ще буде чимало конфліктів і тертя. Я не хотів би в Боулдері бачити закон джунглів. Уявіть ситуацію, якби цей чоловік узяв із ломбарду револьвер 45 калібру і застрелив би обох, а не побив. Тоді в нас тут ходив би на свободі вбивця.
СЬЮ: Боже, Нікі, що це таке? Така от «думка дня»?
ЛАРРІ: Так, воно некрасиво, але він має рацію. Є така стара приповідка, моряки, здається, так кажуть: «Коли щось може піти не так, воно піде не так».
НІК: Стю вже головував і на публічних, і на приватних зборах, тож люди вже бачать у ньому авторитет. І як людина Стю, на мою думку, хороший.
СТЮ: Дякую на доброму слові, Ніку. Мабуть, ти ніколи не помічав, що я ношу черевики на платформі. Але якщо серйозно, я погоджуся на це, коли ви справді цього хочете. Роботу цю прибиту я собі не хотів: із того, що я бачив у Техасі, поліція здебільшого займається тим, що чистить тобі сорочку, якщо тебе обригав який-небудь Річ Моффат, чи відшкрібає таких ідіотів, як Ґерінгер, від асфальту. Тільки про одне попрошу: коли винесемо це на загальні збори, то встановіть такий самий річний термін, як і з Комітетом. І я дам усім чітко зрозуміти, що рік — і я з цієї посади йду. Якщо можна, добре?
ҐЛЕН: Гадаю, я можу за всіх нас погодитися. Хочу подякувати Нікові за пропозицію, яка, по-моєму, є геніальною. І підтримую.
СТЮ: Гаразд, виносимо на голосування. Обговорення буде?
ФРЕН: Так, буде. У мене є питання. А якщо тобі голову відстрелять?
СТЮ: Я не думаю…
ФРЕН: Аякже, не думаєш. Ти не думаєш. А що Нік мені скаже, якщо вийде не так, як ти думаєш? «Вибач, Френ»? Оце він мені скаже? «Твій чоловік лежить в окружному суді з діркою в голові, і я вважаю, що ми припустилися помилки»? Ісусе-Маріє, мені народжувати, а ви тут надумали робити з нього Пата Ґарретта[99]!
Обговорення тривало ще десять хвилин, здебільшого не по суті; а Френ, ваша покірна секретарка, проревілась і взяла себе в руки. Проголосували за призначення Стю маршалом Зони 6 проти 1, і цього разу Френ не переголосовувала. Ґлен попросив слова, бажаючи щось сказати перед закриттям.
ҐЛЕН: Це знову зауваження між іншим, не для голосування, а для роздумів. З огляду на третій приклад, наведений Ніком як проблема закону і порядку. Він виклав ситуацію і завершив це словами, що нам не треба перейматися, хто там був правий, хто винний. Я вважаю, то помилка. Я переконаний, що Стю — один із найбільш справедливих людей з тих, кого я знаю. Але правопорядок без суду — це не є справедливість. Це просто віґіліантизм — закон кулака. Тепер уявімо, що той чоловік узяв пістолет і застрелив жінку та її коханця. Потім уявімо, що Стю, наш маршал, приходить, бере його за барки й саджає в холодну. І що далі? Скільки його там тримати? За законом ми взагалі не маємо його там тримати, принаймні за конституцією, яку вчора ввечері ратифікували, бо там сказано, що людина є невинною, доки протилежне не доведено в законному суді. А так, виходить, ми його триматимемо під замком. Ми не будемо почуватися безпечно, якщо він ходитиме по вулицях! Тож ми таке зробимо, хоча це й суперечить конституції, бо коли конституційність змагається з безпекою, має перемогти безпека. Але нам належить зробити безпеку й конституційність синонімами щонайшвидше. Треба подумати про судову систему.
99
Відомий захисник закону часів Дикого Заходу. Працював барменом, мисливцем, митником, згодом став шерифом.