Выбрать главу

Кафизма друга

Прийдіть, поклонімось Цареві нашому Богу (поклін).

Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа, Царя нашого Бога (поклін).

Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого (поклін).

Псалом 9

1 Провідникові хору. На мелодію «Мут лаббен». Псалом Давида.

2 Славитиму Тебе, Господи, всім серцем моїм, розповідатиму про всі чудеса Твої.

3 Буду веселитися і хвалитися Тобою, буду співати імені Твоєму, Всевишній.

4 Ось повернули назад вороги мої, знесиліли й погинули перед лицем Твоїм.

5 Бо це Ти вирішив суд мій і справу мою; це Ти сів на престолі, Суддя найсправедливіший.

6 Ти погромив народи, знищив нечестивого, затер ім’я їх на віки вічні.

7 У ворога не стало зброї, міста поруйнував Ти і загинула пам’ять їх із ними.

8 Господь же перебуває повік. Він приготовив для суду престол Свій.

9 Він буде судити вселенну по правді, розсудить народи по справедливості.

10 І буде Господь пристановищем пригнобленому й захистом у час смутку.

11 І будуть надіятися на Тебе всі, хто знає ім’я Твоє, бо Ти не покинеш тих, хто шукає Тебе, Господи.

12 Співайте Господеві, що живе на Сіоні, сповіщайте між народами про діла Його.

13 Бо Він карає за пролиту кров, пам’ятає її й не забуде плачу пригноблених.

14 Помилуй мене, Господи, споглянь на приниження моє від ворогів моїх, Ти, що підняв мене від воріт смерти,

15 щоб я звіщав усі хвали Твої у воротах дочки Слонової. Буду радуватися спасінням Твоїм.

16 Попадали народи в яму, яку викопали, в сітку, яку тайно поставили, зав’язла нога їх.

17 Пізнали Господа по суду Його, що Він звершив: нечестивець заплутався в ділах рук своїх.

18 Нехай зійдуть безбожники в пекло і всі народи, що забувають Бога.

19 Бо не назавжди буде забутий убогий, надія покривджених не загине.

20 Встань, Господи, щоб не підносився чоловік, нехай перед лицем Твоїм приймуть суд усі народи.

21 Постав над ними страх Твій, щоб зрозуміли народи, що вони тільки люди.

22 Чому Ти, Господи, стоїш далеко і не являєш Себе в час скорботи?

23 В гордині своїй безбожний пригноблює вбогого; нехай самі вони будуть уловлені хитрощами, які самі вимишляють.

24 Бо безбожний хвалиться похотями душі своєї, і гнобитель ублажає себе.

25 В гордині своїй нечестивий не визнає Бога, каже він: «не покарає», бо думає він, що Бога нема.

26 Кожного часу шляхи його осквернені. Суди Твої далекі для нього. На ворогів своїх дивиться з погордою.

27 Каже він в серці своїм: «Не похитнуся; з роду в рід не зазнаю лиха».

28 Уста його повні прокльонів, підступів та лукавства; під язиком його мука та загибіль.

29 Він іде на засідку край осель, щоб таємно вбити неповинного, очі його підглядають за безборонними.

30 Підстерігає по закутках, як лев по гущавині, щоб схопити бідного; хапає і тягне в сітки свої.

31 Припадає до землі, пригинається, і бідні попадають у міцні лапи його.

32 Каже він у серці своїм: «Забув Бог, відвернув лице Своє і не побачить ніколи».

33 Воскресни, Господи, Боже мій, нехай піднесеться рука Твоя, і не забудь убогих Твоїх до кінця.

34 Чому безбожник зневажає Бога і каже в серці своїм: «Бог не бачить»?

35 Ти ж бачиш, бо Ти споглядаєш на кривди та пригноблення, щоб віддати рукою Твоєю. До Тебе вдається бідний і сироті Ти будь захистом.

36 Зломи силу нечестивого й лукавого так, щоб шукати і не знайти злодіянь його.

37 Господь — Цар на віки вічні, а поганці згинуть з землі Його.

38 Господи, Ти чуєш бажання вбогих, підкріпи серце їх, відкрий ухо Твоє,

39 щоб дати праведний суд сироті й пригнобленому, щоб не лякав їх чоловік на землі.

Псалом 10

Наприкінці, псалом Давида 10.

1 На Господа я надіюся, як же ви кажете душі моїй: «Відлітай на гору вашу, як птиця»?