Выбрать главу

Як бачимо, досi не було жодного спецiального дослiдження дiяльностi вiддiлiв УПА на теренах Чехословаччини. Часткове розкриття проблеми в лiтературi, присвяченiй українському нацiонально-визвольному руховi загалом, є недостатнiм для цiлковитого розумiння цього процесу i мiсця його в iсторiї України. А тому дана робота є, фактично, першою спробою узагальнення нагромадженої iнформацiї про рейди, виявлення їх зв'язкiв з iншими подiями того часу в Українi та у свiтi.

Розділ другий ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛIДЖЕННЯ

При написаннi роботи був використаний великий масив джерел, представлений найрiзноманiтнiшими їх видами: документами, мемуаристикою, епiстолярними та фотоматерiалами. Серед опублiкованих документiв, що стосуються розглядуваної теми, найбiльше знаходимо у монументальному багатотомному джерельному збiрнику "Лiтопис Української Повстанської Армїi". Зокрема, 13 та 14 томи цього видання мiстять хронiки повстанських вiддiлiв "Денник вiддiлу "Бурлаки" (В.Щигельського), ведений бунчужним "Буркуном" (вiд 1 жовтня 1946 р. до 2 серпня 1947 p.)"1, фрагмент "Денника вiддiлу "Бурлаки" (Володимира Щигельського), веденого В.Щигельським"2, "Денник хор. Ярослава Коцьолка ("Крилача") командира сотнi "Ударники-6", 96а"3, "Денник сотнi УПА "Крилача" (Ярослава Коцьолка) "Ударники-6", 96а, ведений бунчужним сотнi "Орестом"4. Цi документи досить повно висвiтлюють передумови та саме проходження названими согнями рейду до Захiдної Нiмеччини. Важлива iнформацiя також в опублiкованих у 13 томi реєстрах вiддiлу "Бурлаки" вiд 31 травня5, 17 червня6 та кiнця липня7 1947 року. На основi цих даних вдалося встановити втрати вiддiлу при проривi з оточення на Закерзоннi та в перших сутичках на словацьких теренах.

В iншому збiрнику – "УПА в свiтлi документiв з боротьби за Українську Самостiйну Соборну Державу. 1942-1950 pp." – опублiковано цiкавий документ, що стосується описуваноi теми – це "Звернення до старшин рейдуючих вiддiлiв УПА"1, написане заступником провiдника ОУН на Закерзоннi Василем Галасою-"Назаром". Оскiльки до нас не дiйшов сам наказ про вiдхiд сотень у рейд – це єдиний документ, який подає точну дату остаточного вирiшення справи.

Серед друкованих джерел, котрi стосуються тактики рейдiв, на особливу увагу заслуговує книга С.Ф.Хмеля "Українська партизанка", що мiстить окремий роздiл пiд назвою "Маршi-рейди"2. Важливим матерiалом для висвiтлення тiєї ж проблеми є стаття донедавна невiдомого пiдпiльника "Чагара" "Про рейди", опублiкована в числi 4 за 1945 рiк журналу "Повстанець"3. Вiдомий дiяч, a потiм i дослiдник визвольного руху Петро Дужий стверджував, що "Чагар" – лiтературний псевдонiм Головного Командира УПА Романа Шухевича-"Чупринки"4. Додатковим доказом слушностi цiєї думки є високий фаховий рiвень статтi, що, безперечно, належала перу професiйного вiйськовика.

Цiкавий документ опублiкував свого часу в газетi "Молодь України" iсторик Володимир Сергiйчук. Мова йде про звiти зустрiчей районного провiдника ОУН та, в недалекому майбутньому, знаменитого сотенного УПА Степана Стебельського-"Хрiна" з представниками словацької прикордонної застави та жандармерiї5. Авторовi цих рядкiв вдалося також ознайомитися з оригiналами згаданих документiв у Центральному Державному Архiвi Вищих Органiв Влади та Управлiння в Українi, у фондi "Крайовий Провiд Органiзацiї Українських нацiоналiстiв на Захiдноукраїнських Землях"6.

Багато цiнних матерiалiв для написання роботи автор взяв iз збiрника "УПА в Захiднiй Європi", виданого Українською Пресовою Службою7. Серед документiв, помiщених тут, є такi як "Нота Генерального Секретаря Закордонного Представництва Української Головної Визвольної Ради до Державного Секретаря США Дж.Маршала"1, "Офiцiйний звiт пресового бюро Закордоного Представництва Української Головної Визвольної Ради"2, що є, по сутi, роз'ясненнями для захiдних урядових кiл та засобiв масової iнформацiї подiй, пов'язаних з переходом до Нiмеччини частини вiддiлiв УПА. Крiм того, збiрник мiстить ряд статей, що з'явилися в закордоннiй пресi пiсля приходу українських повстанцiв.

Серед друкованих документiв iнших держав багато iнформацiї, котра стосується рейдiв 1947 року, мiстить збiрник Євгена Мiсила "Акцiя "Вiсла"3. Це, серед iншого, оперативнi накази штабу Операцiйної Групи "Вiсла" №0084, 0095, 0116, що подають докладнi вiдомостi про чисельний стан i дiяльнiсть повстанських сотень на Закерзоннi; звiти з дiяльностi ОГ "Вiсла", зокрема, "Пiдрахунок сил УПА (збройних сил i теренового особового складу) [...] на 1.04.-23.07.1947"7, який включає i пiдрахунок тих повстанцiв, котрi перебували на теренах Чехословаччини дорогою на Захiд.

Частково описуваних подiй торкаються документи радянських прикордонних вiйськ, опублiкованi у збiрнику "Прикордоннi вiйська СРСР. Травень 1945-1950". Згадки про рейд на Словаччину в 1946 роцi є в "Доповiдi Управлiння Прикордонними вiйськами Українського округу про становище на кордонi i результати бойової i службової дiяльностi частин в 1946 роцi"8. Тут, до речi, цитується видана повстанцям iнструкцiя "Короткi вказiвки для тих, що йдуть в рейд на Словаччину". Про цей же рейд розповiдає й iнший документ – "Опис дiй особового складу прикордонного ордена "Красной звезды" загону Українського округу з лiквiдацiї банд"9. В "Доповiдi Управлiння прикордонних вiйськ Українського округу про становище на державному кордонi СРСР в 1947 роцi"1 мова йде про перехiд сотень УПА на територiю Захiдної Нiмеччини. Цiкаву iнформацiю мiстить "Донесення прикордонних вiйськ Українського округу про пересування i дiї банд"2, яке розповiдає про спробу сотень "Бiра", "Хрiна" й "Стаха" пробитися на Словаччину.

Ряд документiв чеської армiї та українського пiдпiлля є, як уже вказувалося, в книзi Богуша Хньоупека "Бандерiвцi". Серед останнiх найбiльш цiкавi – iнструкцiя, написана Василем Галасою перед другим словацьким рейдом у 1946 роцi i адресована командиру рейдуючого вiддiлу пiд назвою "Друже Мирон"3; "Пiдсумковий звiт про пропагандивний похiд вiддiлiв УПА на терени Чехословаччини вiд 6 по 22 квiтня 1946 року (Витяги)"4; "Лист до Президента Чехословаччини Е.Бенеша"5, написаний також В.Галасою. Усi цi матерiали, за iнформацiєю Хньоупека, потрапили до рук чехiв разом iз кур'єром, що перевозив їх до Баварiї6. Василь Галаса, автор частини з цих документiв, який, безперечно, був знайомий з iншими, пiдтвердив їх автентичнiсть.

Серед неопублiкованих матерiалiв, що були використанi для написання цiєї роботи, найбiльше документiв авторовi вдалося знайти в Центральному Державному Архiв Вищих Органiв Влади та Управлiння України у мiстi Києвi. Це, перш за все, матерiали до висвiтлення тактики повстанських рейдiв: "Загальнi основи партизанки"7 та "Партизанка"8. Обидва знаходяться в уже згадуваному фондi 3833, в першому описi, у справi 256 пiд назвою "Документи про будову i тактику УПА". Вони досить схожi за змiстом i, очевидно, є просто рiзними редакцiями однiєї роботи, але на жодному з них не вказано авторства. Проте "Партизанка" датована 1944 роком i мiстить приписку "Затверджується до тимчасового вжитку в усiх вiддiлах УПА. М.Д.Бученко, в.о. Шефа ГВШ З'єднань Української Повстанчої Армiї"1. У тому ж фондi, в справi "Вiдозви та звернення УПА", знайдено листiвку "Чехи! Словаки! Вояки!"2 (українською, чеською та словацькою мовами)3, розповсюджувану українськими повстанцями пiд час другого словацького рейду. Та ж справа мiстить iнструкцiю, написану Василем Галасою для учасникiв першого рейду на Словаччину 1945 року. її назва "Короткi вказiвки для тих, що йдуть в рейд на Словаччину"4. Інструкцiя ця вже друкувалася (наприклад, у книзi П.Мiрчука5 та в збiрнику "УПА в свiтлi документiв"6), але в скороченому виглядi. До того ж, не публiкувався нiде додаток, написаний до неї 20 сiчня 1946 року, пiд назвою "Кличi до усного поширення й до написiв на видних мiсцях"7. В iншому фондi того ж архiву "З'єднання захiдних груп Української Повстанчої Армiї (УПА-Захiд)" у справi "Пропагандистськi матерiали референта пропаганди округа "Макiвка" "Тустань"-"Аркадiя" знаходимо багато матерiалiв про пiдготовку повстанцiв до рейду 1945 року. Серед них i програма полiтичного вишколу повстанцiв8. В тому ж фондi авторовi вдалося знайти цiкавий пiдпiльний журнал "Чин Зброї. Одноднiвка командування УПА "Говерля" за 31.08.1946"9. Журнал мiстить статтю "Вiдгомiн нашої боротьби за кордоном", в якiй багато розповiдається про наслiдки рейдiв на Словаччину в 1945-1946 роках.