— А що тоді з моїм контрактом?
— У нас була домовленість на три роки. Ви розриваєте контракт достроково. А отже залишаєтеся без премії, без частини прибутку — без усього. Ви знали, на що йдете. Але якщо ви хочете закінчити почате з нами, ходімо зі мною до лабораторії, от просто зараз. Цей день внесуть в усі книги рекордів.
Баррі
6 листопада 2018 року
Пристебнутий до крісла Баррі почувається так, неначе його дії пробудили жахіття.
— Це було двадцять п’ятого жовтня, — каже він. — Одинадцять років тому.
— Коли ви згадуєте це, що найперше спадає вам на думку? — запитує чоловік. — Якийсь найяскравіший образ чи емоція?
Такого дивного поєднання почуттів у Баррі ще ніколи не було. Його охоплює бажання розірвати цього типа і чорний, невимовний розпач від самого спогаду про той злощасний вечір і про Меґан.
Баррі монотонно відказує:
— Мить, коли я знайшов її тіло.
— Вибачте, якщо я недостатньо чітко висловився. Не після того, як її не стало. А до.
— Наша розмова.
— Так, докладніше.
Баррі дивиться кудись удалечінь, зціпивши зуби.
— Будь ласка, детективе Саттоне, я вас слухаю.
— Я сиджу в кріслі у вітальні, дивлюся Світову серію[23].
— Ви пам’ятаєте, хто грав?
— «Ред Сокс» і «Рокіз»[24]. Друга гра. Першу виграли «Сокс». А взагалі, вони тоді виграли чотири гри поспіль.
— І за кого ви вболівали?
— Взагалі-то, мені було все одно. Напевно, був за те, щоб «Рокіз» показали зуби, щоб серія була цікавою. Навіщо ви це робите зі мною? Яка мета…
— Отже, ви сидите в кріслі…
— І, здається, п’ю пиво.
— Джулія теж дивилася разом з вами?
Господи! Він знає, як її звати.
— Ні. По-моєму, вона дивилася телевізор у спальні. Ми вже повечеряли.
— У родинному колі?
— Не пам’ятаю. Скоріш за все. — Баррі раптом відчуває тиск у грудях, і такий сильний, що здається, все лусне. — Я стільки років не говорив про той вечір.
Чоловік сидить на табуреті, посмикує бороду й пильно дивиться холодними очима на Баррі, чекаючи на продовження.
— Бачу, як із коридору зайшла Меґан. Не пам’ятаю точно, у чому вона була, але мені здається, що на ній були джинси й бірюзовий светр, який вона завжди носила.
— Скільки років вашій дочці?
— Десять днів до шістнадцятиліття. І вона зупиняється перед журнальним столиком між мною й телевізором — це я вже точно пам’ятаю, — бере руки в боки, обличчя насуплене.
Очі Баррі наповнюються сльозами.
— Для вас це надзвичайно чутлива тема, — відзначає бородань. — Добре.
— Будь ласка, — молить Баррі, — не змушуйте мене робити це.
— Продовжуйте.
Баррі робить глибокий вдих, навпомацки шукаючи в собі бодай якусь опору, щоб повернути емоційну рівновагу.
Нарешті каже:
— Тоді я востаннє зазирнув дочці у вічі. Я ж не знав, що має статися, мене більше цікавив телевізор.
Баррі не хоче розплакатися перед цим типом. Ще тільки цього бракувало!
— Продовжуйте.
— Меґан запитує, чи можна їй у «Дейрі квін». Вона бувала там пару разів на тиждень, робила домашку, тусувалася з друзями. Ну, я питаю, як завжди: а мама не проти? Ні, говорить, прийшла запитати в мене. А уроки всі зроблені? Ні, не всі, але саме тому вона йде, щоб зустрітися з Мінді та обговорити лабораторну з біології, яку вони разом виконують. А хто там ще буде? Вона назвала імена, в основному знайомі. Не забуваю позирати на годинник — пів на дев’яту, ще йдуть перші інінги — і кажу їй: добре, йди, але о десятій, щоб як штик. Вона засперечалася, чому, мовляв, не об одинадцятій? Я їй кажу: «Завтра школа, свій режим ти знаєш». Вона прямує до дверей. І ще, пригадую, гукнув наостанок, що люблю її.
Сльози ринули річкою, все тіло Баррі стрясається від напливу почуттів, але ремені міцно притискають його до крісла.
— Якщо чесно, — схлипує Баррі, — то я не пам’ятаю, чи казав їй це. Мабуть, ні, скоріш за все, просто перемкнувся на гру. І навіть не згадував про неї аж до десятої, коли здивувався, що її нема.
— Комп’ютере, зупини сеанс, — командує чоловік. — Дякую, Баррі.
Він нахиляється до Баррі, витирає йому сльози тильним боком долоні.
— Який в усьому цьому сенс? — запитує зламаний Баррі. — Це гірше за будь-які фізичні тортури.
— Зараз я покажу.
Чоловік натискає кнопку на крапельниці.
Баррі переводить погляд на трубку, що відходить до катетера.
Цією трубкою до його вени тече якась прозора рідина.
23
Світова серія (англ.
24
«Бостон Ред Сокс» (англ.