– Тобі відомо, – нарешті сказав він, щоб порушити мовчанку, – які плани у Тіленхайма та Фердинанда?
- Уяви не маю. Я, знаєш, не цікавлюся політикою. Дотримуючись девізу Марка Аврелія, я ставлюся до військ та імператорів як до бурі чи вітру. Ти, мабуть, питаєш про свою нову, гм, протеже?
– Катаріну, так. Саме через це, серед іншого, я доклав зусиль, щоб знайти тебе.
– Про це не важко здогадатися. Хоча я не знаю, як я можу тобі допомогти з нею. Дівчина, звичайно, могутня відьма, а я відкидав чаклунство як нечисте мистецтво. Поняття не маю про них.
– Думаю, що ти можеш мати про них краще уявлення, ніж багато хто з прецизіологів.
- Можливо. Але я не маю бажання вникати в тему. Ignoti nulla cupido[14]. І все ж, якщо хочеш, я маю кілька думок про фроляйн Катерину фон Бессерер із замку Обертальфінген.
– Якщо лише вони не стосуються стану її душі…
– Це теж. Але перш за все: її політичний статус. Ти потрапив у справді неприємну історію, Домінік. Ти хоч уявляєш, що означає її поява під мурами цього міста, перед десятком тисячами жителів?
– Напевно, це приверне увагу не дуже цікавих людей, - Еркісія скривився.
– Чи приверне увагу? Вже зараз звістка про те, що тут сталося, розноситься по всій Німеччині. Я приймав участь в облозі фон Тіллі. Його армія налічувала тридцять тисяч солдатів, двадцять гармат, тарани, вежі, катапульти, що завгодно. Місто захищали кілька тисяч найманців, які тільки чекали нагоди змитися. Битва тривала три місяці, один лише штурм тривав три дні. Твоїй дівчині знадобилося близько двадцяти хвилин, щоб перемогти набагато краще підготовлену оборону, і, наскільки мені відомо, вона вже повторила цей подвиг у Ладенбурзі. Ти і справді ще не розумієш, що це означає? Твоя підопічна є arma mirum[15]. А це означає, що кожна сторона цієї війни захоче її здобути.
– Повір мені, – пирхнув Еркісія, – що "здобути" Катаріну набагато складніше, ніж будь-яке місто.
– І власне тут ми підходимо до суті проблеми. Ти й справді вважаєш, що Густаву Адольфу Вазі чи Фердинанду Габсбургу було б не байдуже, що дівчині подобається, а що ні? Якщо її спіймають, то посадять у клітку, підпилять кігтики, і вашій юній відьмі пощастить, якщо вона взагалі виживе. І з цим нічого не поробиш. Більше того, візьми до уваги, що arma mirum можна використовувати для створення власної армії mire armata[16], але ти також можеш взяти до уваги, що вона потрапить до рук ворога. А потім...
Він прицмокнув губами і похилив голову, зробивши театральний жест, що імітував перелам шиї петлею.
– Тобі не здається, що ти трохи перебільшуєш? Ні король Швеції, ні король Німеччини не є якимось варварами з Нового Світу, а Катаріна все ж-таки аристократка. Звичайно, я розумію, що вони обидва будуть зацікавлені в дівчині, але, вважаю, з ними можна буде порозумітися.
– Ех, Домінік, – несхвально зітхнув старий теолог, знімаючи окуляри. – Ти стільки літ ходиш по цьому світу та й досі дурний, наче в тебе замість голови пуста макова коробочка. Якщо ти не хочеш вірити мені на слово, це дуже погано, але принаймні згадай про це, коли буде треба: Катаріна фон Бессерер не може безпечно ходити по німецькій землі, доки триває ця війна, і всі зацікавлені сили захочуть запобігти цьому per fas et nefas[17]. Я просто молюся, щоб тебе тоді не було поруч.
– Але...
– Досить, мій друже, – перебив його німець, вплітаючи в голос тремтячу нотку, властиву нетерплячим вчителям. – Краще розкажи мені, як тобі вдалося навчити дівчину бути такою могутньою чарівницею. Знаю, що вона у багато разів могутніша, ніж ти чи будь-який інший домініканець.
– Ну, можливо, ти будеш здивований, – відповів Еркісія після миті роздумів. – Але це запитання є однією з головних причин, чому я намагався тебе знайти. Під час навчання в монастирі чи від Серафима Секкі ти коли-небудь чув про книги, написані енохіанською мовою?