Фаберу довелося ковтнути, щоб висловити цю думку, але він зробив це. Він скривив губи в те, що, як він сподівався, було посмішкою, і чітко відповів:
— Це було б для мене щастям, якби я міг. Боюся, я б цього не заслуговував.
Вона простягнула руку і поплескала його по щоці холодною, сухою долонею.
— Ну ж бо, я не збираюся спокушати вас, хоча, гадаю, ви б дуже легко спокусилися. Не впевнена, що повинна дозволити тобі розпродати своє життя через шлюб, але ви маєте навчитися, по-своєму, мабуть... Добре, я підпишу.
Вона взяла перо і з розмахом підписала документ.
— Ну от. Це все?
— Я думаю, нам потрібен свідок.
— Паула!
Бліда дівчина спішно прибігла на її заклик. Вона поставила свій підпис внизу аркушу, а Джордж Фабер склав його та поклав до кишені. Річ зроблена. Довелося забруднитися, щоб це зробити, але все вже зроблено. Він дозволив жінкам провести його через ритуали кави та нескінченних нудних розмов. Він намагався бути з ними ніжним. Він сміявся з їхніх жалюгідних жартів і схилявся, як придворний, над рукою Сивіли, щоб попрощатися.
Коли таксі везло його до переповненого порту, коли він спирався на поручні порому, який віз його назад до Неаполя, він відчував, як документ тріщить і палає у нього на грудях. Кінець комедії! Цей жалюгідний фарс закінчився, і він знову може стати чоловіком.
Коли Фабер повернувся до Риму, він знайшов листа від К'яри, в якому повідомлялося, що її чоловік погодився співпрацювати в її заяві, та що вона закохалася в іншого чоловіка. Кінець комедії! Він порвав папір на сотню клаптиків, а потім почав жорстоко та систематично заливати себе спиртним.
УРИВОК З ТАЄМНИХ МЕМОРІАЛІВ КИРИЛА I ПОНТИФІКУСА МАКСИМУСА
У мене була чудова відпустка, перша за понад двадцять років. Я почуваюся відпочилим та оновленим. Мене втішає дружба, яка з кожним днем зростає в глибині та теплі. У мене ніколи не було брата, а моя єдина сестра померла в дитинстві. Тож моє братерство з Жаном Телемоном стало для мене дуже цінним. Наше життя сповнене контрастів. Я сиджу на вершині Церкви; він перебуває під суворим послухом свого Ордену. Я провів сімнадцять років у в'язниці; він двадцять років блукав у найдальших куточках землі. Проте ми чудово розуміємо один одного. Ми спілкуємося швидко та інтуїтивно. Обидва ми захоплені цією сяючою надією на єдність та спільний ріст до Бога, Початку, Центру та Кінця…
Ми багато говорили цими останніми днями про зерна істини, які лежать в основі навіть найрізноманітніших помилок. Для ісламу Бог єдиний, і це вже стрибок від язичництва до ідеї єдиного духовного творця. Це початок богоцентричного всесвіту. Буддизм виродився в низку безплідних формул, але буддійський кодекс, хоча й висуває мало моральних вимог, сприяє співпраці, ненасильству та ввічливому спілкуванню між багатьма людьми. Комунізм скасував особистого Бога, але в його тезі неявно закладена ідея братерства людей…
Мій безпосередній попередник заохочував до зростання екуменічного духу в християнському світі – дослідження та підтвердження спільних основ віри та дії. Ми з Жаном Телемоном багато говорили про можливість того, що християнська ідея почне проникати у великі нехристиянські релігії. Чи можемо ми, наприклад, проникнути в іслам, який так швидко поширюється через нові нації Африки та в Індонезії? Можливо, це мрія, але, можливо, також і можливість для ще одного сміливого експерименту, подібного до експерименту Білих Отців[34].
Великий жест! Дія, яка змінює хід історії! Цікаво, чи матиму я колись нагоду це зробити… Жест Григорія Великого чи Пія V. Хто знає? Це питання історичних обставин і готовності людини співпрацювати з Богом і в даний момент…
З часу візиту Георга Вільгельма Форстера я намагаюся уявити себе на місці Каменєва та президента Сполучених Штатів. Це правда, я думаю, що всі люди, які приходять до влади, мають певні спільні погляди. Це не завжди вірні погляди, але, принаймні, вони забезпечують основу для розуміння. Людина при владі починає бачити ширше. Якщо вона не була корумпована, її особисті пристрасті, як правило, зменшуються з віком та відповідальністю. Вона прагне, якщо не сталості, то, принаймні, мирного розвитку системи, яку вона допомогла створити. З одного боку, вона вразлива до спокус гордині. З іншого боку, він не може не відчувати смирення перед масштабом і складністю людських проблем… Вона розуміє значення випадковості та взаємозалежності…
34
"Білі отці" - неофіційна назва католицького товариства апостольського життя "Місіонери Африки" (M.Afr.), заснованого в 1868 році кардиналом Шарлем Лавіжері в Північній Африці. Вони відомі своєю місіонерською діяльністю в Африці і носять традиційний північноафриканський одяг — білі туніку (гандуру) та накидку з капюшоном (бурнус), що й дало їм неофіційну назву.