- Що я пропустив? Коли ти… - і раптом все зрозумів. – Невже це… Вільям?
Карін мовчала.
- Скажи мені… - зажадав Сорен.
- Так, це Вільям. Коли я повернулась із Англії, він чекав на мене із примиренням. – винувато відповіла Карін.
- І ти погодилась? – в голосі Сорена відчувалась зневага чи ще щось інше. – Після всього? Спочатку він залишив тебе, а потім прийшов із цією каблучкою, наче нічого й не сталося… І ти погодилась? Попри те, що він ненавидить всякі прояви магії і те, що ти так завзято її навчаєшся? Поясни мені…
Карін не могла щось відповісти. Клубок у горлі розростався у справжню каменюку, що душила її. Їй хотілося сказати: «а що зробив ти? ти теж мене залишив, так легко замінивши на Росамунд, а тепер вимагаєш пояснень?» Та вона не змогла цього озвучити. Вона бачила його пусті очі тоді, як з’явились близнючки Еберг, - мабуть, важко було встояти перед чарами білявки Росамунд. Вона закутала його імлою своєї магії, крізь яку він не бачив нічого навколо. Сорен був сліпий і зараз вона не мала права звинувачувати його за це, адже сама ж залишила все напризволяще.
За якихось кілька секунд Сорен, дивлячись на нещасну Карін, змусив себе вгамуватися. Вона все ще мовчала.
- Я занадто пізно зрозумів, що не мав тебе відпускати… - він ще тримав її за руку. – Я чекатиму тебе тут завтра ввечері. На цьому ж місці. Чекатиму, поки не прийдеш.
Коли він нарешті її відпустив, дівчина прожогом кинулась геть, так нічого й не сказавши.
- Не можу повірити, що Карін таки поїхала. – сумно промовила Лілліан, визираючи з вікна Еріанового директорського кабінету на подвір’я Академії, де сновигали студенти.
- А що їй було робити? Термін її навчання у Англії добіг кінця. – Еріан заклопотано перегортав якісь папери.
- Здається, вона мені сподобалась більше, ніж мала би. – продовжила Ліллі. – Не думала, що Сорена може вкрасти інша жінка…
- Мені теж це, відверто кажучи, не зовсім подобається.
Еріан облишив своє заняття й собі підійшов до вікна. Обличчя його було якесь трохи розгніване чи, може, розчароване – Лілліан зрозуміти не могла, проте це її здивувало.
- Твоя сестра змогла прибрати до рук Сандервіка… Тобі це не подобається, чи те, що це саме Сорен?
- Мені не подобається те, що дядько Моріус ішов на повідку її примх. Це було дуже негарно з його боку посунути Карін, гостю із Японії, замінивши її своєю племінницею. І так, мене дратують близнючки. До того ж, я помітив симпатію, що виникла між японкою і Сореном, а Рос усе це зруйнувала…
Лілліан слухала Еріана і не йняла віри тому, що він говорив.
- Чому ти раніше нічого подібного не казав? – здивовано запитала вона його.
- Не так просто розкидатися словами, Ліллі. Рос – моя сестра, якою б нестерпною вона не була, та щось мені підказує, що вона не просто підкорила собі Сорена. Те, що в цьому замішана магія – однозначно. Та от чия це була ідея – зовсім інше питання. Дядька Моріуса, мами, Лінди чи її самої?
- Що? – слова Еріана стривожили її. – Хочеш сказати, що все це було влаштовано навмисне?
- Пам’ятаєш вираз обличчя дядька Моріуса, коли я попросив, щоб керівництво Академією віддали мені? Він явно був не в захваті від цього, адже планувалося, що керівною посадою заволодіє Флам. Дядько одразу поглянув на маму і не зміг заперечити, адже вона б йому цього не подарувала. Та бентежить мене одне – Флама він так і не прислав сюди, а він мав тут викладати. Натомість привіз близнючок.
Еріан таки був у чомусь правий. Усі Еберги споконвіку полювали на магію, чи швидше на владу за допомогою магії. Маги із унікальними здібностями чи сильні універсали у нинішньому суспільстві дуже цінувалися. Недаремно п’ять провідних країн організували підтримку Університету в Данії й Академій в цих п’ятьох країнах, залучаючи найсильніших до ведення політичних справ, координування різних наукових галузей, зокрема хімічної промисловості й геодослідницької, управління армією й економікою. До верхівки управління закладами, де навчають магії, вперто добирався всіма правдами й неправдами Моріус і таки взяв усе в свої руки. Та його можливості обмежує Рунде Ваелсе і зовсім не дивиною було б те, що він би захотів керувати Університетом і підпорядкованими Академіями одноосібно. Еріан і Флам – прямі наслідники ректорського «престолу» в Університеті. Ось чому не варто вірити ні одному, ні іншому, про які би благородні наміри не розказував кожен із них.
Ці домисли Еріана вже й зовсім спантеличили Ліллі. Він додав їй роздумів на цілу ніч, а то й на кілька ночей поспіль. Тут було над чим гадати. Близнючки, які недолюблюють одна одну… Примхлива Рос, що дуже любить свого братика Еріана, та похмура Лінда, яку цих двоє точно дратують, та от Еріана дратують вони обидві. Все це не в’язалося докупи. Зазвичай, якщо якась людина відчуває до тебе неприязнь, то ти в свою чергу ставитимешся до неї так само. Це природня закономірність. Щось явно не так. І хтось із цих трьох точно був фальшивкою.