І саме така й була: не товста, не охляла, а обросла приємним жирком тут і там, де жінка мусить мати якийсь солодкий горбик: дупку, наче грушечка, цицьки, наче яблучка, дірочку, наче сливочку, не жінка, а кошик садівниці! Я міг її кусати, смоктати, вилизувати, аж сік мені стікав підборіддям, аж відчував солоднечу на піднебінні… гріх гріхом, але зізнаймося собі: чи насправді так важко помітити в усьому цьому Перст Господній? Які були шанси, щоб змиршавілий пеньок, якому шістдесят із гаком, глухий, можливо, хтивий, ласий до жінок, але, не обманюймо себе, огидний, бо що може бути гарного в цьому опухлому тілі у складках, в тій сивій щетині на грудях, у цьому щоразу вищому чолі, щоразу більш обвислих губах — отже, які були шанси, щоб старий хрін закохав у себе гарну-прегарну дівчину, молоденьку одружену жінку, вигнану з дому чоловіком, який валандався від борделю до борделю, спустив її цілком пристойний посаг, а тепер мав нахабство дорікати їй за тимчасовий переступ? Які існували шанси, що ця вихована в монастирі сирота, налякана горличка, від мого дотику перетвориться на пристрасну кицьку, що осідлає мене, витиме піді мною, дряпатиме мою спину, благатиме ще? Дурний товстий ювеліре! Жодна повія в цілому Мадриді не дасть тобі того, що ти мав у себе під самим носом! Які були шанси, що вона шукатиме захисту і знайде його в нас, у Ґумерсінди та Хав’єра, а також у Пепи і в мене, що ми будемо її одягати та годувати, що будемо дбати про її Ґільєрміно, а вона подбає про нашого Маріаніто і всі будуть задоволені та щасливі? Я запитую: що поганого в тому, що двоє людей — скривджена і зневірена дівчина та втомлений життям, спрацьований, як віл, чоловік — знайдуть своє спільне щастя, нікого не ображаючи, бо яка в цьому образа для її підлого чоловіка — о, така образа могла би бути доброчесним вчинком, але чи ця ропуха здатна перейнятися чим-небудь іншим, окрім своєї лавки із золотими перснями? — або для моєї дорогої, ласкавої Пепи, яка чудово розуміє, що після майже сорока років — це не здорове злягання, а кровозмішання? Хто у здоровому глузді — я не кажу тут про старих зголоднілих святенників із зів’ялими пісюнами, бо цим уже все змішалось у голові — міг би побачити в цьому диявольський вчинок, а не божий?
А як чудово вона доглядає мого Маріаніто! Коли вона приходить із ним до нас — бо хіба всидиш у тому домі плісняви та пригніченості, — вчотирьох ми немовби нова родина, як перші люди після потопу, що знову заселяють цю знищену землю: один малюк на руці, другий тримається її спідниці, я малюю, вона власноруч готує мені ласощі, Пепа сидить у своїй кімнаті й нам не набридає. Чи можна собі уявити щасливішу старість, ніж новий початок життя?
Я мало пам’ятаю, тож і це бачу, немов крізь імлу, розпливчастим: уривчасті сцени, окремі розмови. Я вже й сам не знаю, що помітив першим: те, як ревниво й злобливо Ґумерсінда почала говорити про свою двоюрідну сестру-ровесницю, з якою вона провела в дитинстві так багато приємних миттєвостей, яка досі начебто чудово доглядала Маріаніто? Батькове збудження? Те, що він раптом перестав до нас приходити, а якщо й приходив, то лише на півгодини, щонайбільше на годину, з яких більшу частину часу проводив із Леокадією, а потім забирав її на Калле-де-Вальверде, бо «вона йому там дуже потрібна і точно радо допоможе Пепі»? А може, те, що мама стала ще тихішою, ще сірішою, ще непомітнішою, що вона стала тінню колишньої себе — сильної, плодовитої жінки, яка твердо стоїть на землі? Може, врешті-решт, нову впевненість, із якою досі залякана Леокадія, що боялася власної тіні, почала висловлюватись, запитують її про щось чи ні, на довільну тему, може, перші сварки, коли вона відчула за плечима потужний захист, а може, те, що маленька, навіть приземкувата фігурка, увінчана буйними, спадистими кучерями, що досі схильна була триматися кухні та дитячої кімнати, почала дедалі частіше з’являтись у кімнатах, розлягатися на диванах і кріслах, прибирати звабливих поз із невеличкою книжечкою, що «чарівливо» сиділа в руці, з пальцем, закладеним між сторінками, яких вона не читала; і що можна було частіше бачити, як вона чепуриться, ніж доглядає малого? Не знаю.