Завгородній неохоче погодився. Марков дав йому — для передачі інженеру — кілька порад. Завгородній пішов: він ще цієї ночі мав повернутись до міста.
— Що у вас ще? — запитав товариш Олексій.
Марков розповів про те, що з'ясувала його розвідка.
— В першу чергу, — сказав він, — треба відсунути якнайдалі від моєї бази партизанський загін, про дію якого говорив Савушкіну поліцай Ферапонтов. У моїй зоні поки що тихо повинно бути. Ми виконуємо таке відповідальне завдання, що привертати до цього району увагу противника не слід.
— Що ж це за загін? — товариш Олексій задумався і сказав: — Це щось нове, мабуть, оточенці позбиралися. Добре, я пошлю туди людину.
— Ще прохання… — Марков посміхнувся. — З нами ви клопоту не обберетеся.
— Давайте, давайте, — суворо сказав товариш Олексій. — Я ж бо знаю, про що мова.
— На зиму мій острів не годиться, він стане голий, як лисина. Треба, щоб ви порекомендували мені якесь лісне місце для нової бази.
— Подумаю. А як у вас з продуктами?
— Маємо недоторканний запас. А дещо роздобувають бійці загону. Нас же не так багато.
— Глядіть, сигнальте, коли що. Допоможемо.
— Спасибі… і знову прохання…
Вони обміркували ще немало великих і малих справ і домовилися про шифр і про схему радіозв'язку між собою.
У двері постукали.
— Заходьте! — крикнув товариш Олексій.
До підвалу зайшов водій мотоцикла.
— Час їхати, а то до світанку не встигнемо…
— Як час, то й поїдемо, — товариш Олексій встав і подав руку Маркову. — Ну що ж, закриємо нашу першу конференцію. Ніби все ясно. І будемо тепер підтримувати регулярний зв'язок. До побачення. Бажаю вам успіху.
До світанку Марков, Кравцов і бійці, що їх супроводили, на чолі з Будницьким, були вже на межі болота і, вишикувавшись ланцюжком, попрямували до острова.
Розділ 7
Кілька дуже важливих шифровок:
Із підпільного обкому — Маркову.
«З Русаковим в порядку. Проходить прискорене навчання у відомій нам установі. Орієнтовний виїзд його — кінець жовтня. Людина, з якою він там має справу, — колишній офіцер Радянської Армії Андросов Михайло Миколайович. До війни він нібито служив у Прибалтійському військовому окрузі. Наші зустрічі з Русаковим дуже утруднені. Павло бачився з ним лише один раз і навряд чи побачиться ще. Нагляд за установою триває, але заздалегідь хочемо попередити, щоб ви не покладали великих надій на його результати. Пантелєєв торгує нормально. Привіт. Олексій».
Від Маркова — комісарові держбезпеки Старкову.
«Русаков, про якого я повідомляв, орієнтовно прибуде в кінці жовтня. Тоді ж з'явиться у вас. Негайно треба з'ясувати особу Андросова Михайла Миколайовича, який працює в тому місці, що нас цікавить, і, очевидно, зв'язаний з вербуванням агентури. За неперевіреними відомостями, до війни служив у Прибалтійському військовому окрузі. Рудін готується до походу в місто. Пантелєєв діє нормально. Люди Будницького успішно роблять свою справу, непокоячи і відвертаючи увагу противника. Привіт. Марков».
Із Москви — Маркову.
«Чекаємо Русакова. Щодо Андросова одержали поки що такі дані: рік народження — 1911, народився в місті Кроми Курської області, вчився в Курському військовому училищі, потім служив в армії. В 1939 році закінчив курси удосконалення командного складу і працював у штабі Ленінградського військового округу, звідки в 1940 році був переведений у Прибалтійський округ. З усіх цих місць, крім Прибалтики, відзиви позитивні, як офіціальні, так і осіб, що знали його. Словесний його портрет повідомлю найближчими днями. При першій можливості перешлемо фото. В штабі Прибалтійського округу, судячи з недостатніх даних, Андросов працював до самої війни. За втрату секретного штабного документа його рішенням партійних зборів штабу приблизно в травні 1941 року виключено з партії, наказом командуючого понижено у званні і відчислено в резерв. Є не дуже надійна деталь, що в останні дні перед війною він хворів. Вжито заходів для одержання додаткових даних і перевірки цих, що повідомляю. Не можна не побоюватись, що у вас може опинитися зовсім інша людина, яка існує по версії і документах Андросова. Привіт. Старков».
Від Маркова — товаришеві Олексію.
«Якщо трапиться можливість, візьміть від Русакова опис зовнішності Андросова. Бажано, щоб це були якісь особливі прикмети зовнішності, голосу, манери триматися тощо. Привіт. Марков».