Стенсленд, Бернс та Міцяк під час арешту опору не чинили. Їх відвезли до будівлі в’язниці, де Стенсленд спробував напасти на капітана Екслі, але нападові запобігли охоронці.
ЗАГОЛОВОК: «Лос-Анджелес Міррор Ньюс», 21 червня
СТЕНСЛЕНД ЗІЗНАВСЯ У ПОГРАБУВАННЯХ ТА ВБИВСТВАХ
ЗАГОЛОВОК: «Лос-Анджелес Геральд Експрес», 23 вересня
ВИНЕСЕНО ВИРОК ГРАБІЖНИКАМ, ЩО ВЧИНИЛИ ВБИВСТВО В АЛКОГОЛЬНІЙ КРАМНИЦІ: КОЛИШНЬОГО ПОЛІЦЕЙСЬКОГО ЗАСУДЖЕНО ДО СТРАТИ
УРИВОК: Лос-Анджелес Таймс», 11 листопада
КОЛИШНІЙ ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ СТЕНСЛЕНД РУШИВ ДО ГАЗОВОЇ КАМЕРИ
Учора у в’язниці «Сан-Квентін» о 10:03 було виконано смертний вирок 41-річному Річарду Стенсленду, засудженому за вбивство Соломона та Давида Абрамовітців 9 червня. Вбивства було вчинено під час пограбування алкогольної крамниці. Вирок було винесено 22 вересня, і апеляцію засуджений подавати відмовився.
Виконання вироку пройшло без ексцесів, хоча Стенсленд, здавалося, перебував у нетверезому стані. Серед представників преси та чиновників в’язниці, були присутні двоє детективів з Управління поліції Лос-Анджелеса: капітан Едмунд Дж. Екслі, який заарештував Стенсленда, та офіцер Венделл Вайт, колишній напарник засудженого. Офіцер Вайт відвідав Стенсленда у камері смертників напередодні страти і провів із ним всю ніч. Помічник начальника в’язниці Б. Д. Тервілліджер заперечує як те, що офіцер Вайт проніс засудженому алкоголь, так і те, що під час виконання вироку і сам Вайт був п’яний. Стенсленд словесно образив тюремного капелана, присутнього під час виконання вироку, а останніми його словами була непристойна лайка на адресу капітана Екслі.
1955
Журнал «Цілком таємно», випуск від травня 1955 року
ХТО ВБИВ СІДА ГАДЖЕНСА?
Стан правосуддя у місті Грішних Ангелів нагадав нам рядок із відомої опери «Порґі та Бесс». Ну, того, де говориться, що «людина — річ хитка». Ну, наприклад: якщо ви на короткій нозі із цим демоном, що тимчасово носить маску окружного прокурора Елліса Лоу, і вас убили, — стережися, злочинцю!!! — начальник поліції Лос-Анджелеса Вільям Г. Паркер все місто переверне догори дриґом, але знайде того, хто це зробив. Але якщо ви — журналіст-правдоруб, що пише для цього журналу, і вас порубають на частини, немовби свиню на бійні у вашій власній вітальні, — радій, злочинцю!!! — начальник Паркер та його посіпаки-моралісти навіть дупи не відірвуть від крісел, насвистуючи під носа: «Правосуддя — річ хитка» й навіть не намагаючись розшукати убивцю.
Два роки минуло з тієї ночі, коли Сіда Гадженса вбили страшною смертю у його власній вітальні в Чепмен-парку. У той час руки лос-анджелеської поліції (брудні, продажні руки) були вхопилися за розкриття гучної справи «Нічної сови», яка в підсумку завершилася, як ви пам’ятаєте, тим, що один із поліцейських вирішив вершити правосуддя власноруч (честолюбними та меркантильними руками) і перестріляв убивць, як скажених псів. А справу Сіда Гадженса поручили двом зовсім зеленим детективам, які на той момент не розкрили жодного вбивства. Звичайно, вони так і не знайшли убивцю або убивць, цілоденно просиджуючи в нашому офісі та гортаючи старі випуски «Цілком таємно», поглинаючи пундики та каву і не зводячи масних поглядів із наших симпатичних працівниць.
Ми тут, у журналі «Цілком таємно», завжди тримаємо руку на пульсі життя міста Грішних Ангелів і провели власне розслідування вбивства Сідстера. Утім, наші пошуки також зайшли в глухий кут, тому ми хочемо поставити Управлінню поліції Лос-Анджелеса такі питання:
Помешкання Сіда обчистили. Що трапилося із надсекретними матеріалами, які зберігалися вдома у Сіда і які навіть ми вважали надто скандальними для публікації?
Чому окружний прокурор Елліс Лоу, зобов’язаний своєю перемогою на виборах окружного прокурора статті в «Цілком таємно», що викривала розпусні пристрасті його суперника, навіть не намагався віддячити й використати своє становище для того, аби вплинути на поліцію Лос-Анджелесу і змусити її співробітників працювати як слід?