Выбрать главу

Теорії в його голові виникали одна за одною, йому шалено хотілося довести, що з нього може вийти справжній детектив:

Припустімо, вбивства в «Нічний сові» пов’язані із тими порножурналами. Виходить тоді, що ті чорнозаді і справді невинні, а справжні вбивці підкинули дробовики в машину Рея Коутса. А це означає, що фіолетовий «меркурій», який бачили біля «Нічної сови», був просто збігом — вбивці не могли знати, що першими підозрюваними стануть троє чорних, які заради розваги влаштували стрілянину у Ґріффіт-парку. Отже, вбивцям якось вдалося знайти автомобіль Коутса раніше за поліцейських і підкинути туди дробовики, позбувшись відбитків пальців. Існує купа способів, як вони могли це зробити.

1. Коутс, уже сидячи у в’язниці, міг розповісти про те, де сховав машину, своєму адвокату; вбивці або їхня людина могли вийти на адвоката й дістати потрібну інформацію або взагалі, домовитися із ним заздалегідь, щоб він вивідав у Коутса те, що їм треба.

2. Бандити могли проговоритися комусь із сусідів по камері, можливо підсадному від убивць.

3. І його улюблена версія, яка була в той же час найпростішою: вбивці виявилися розумнішими за поліцейських, почали власні пошуки і передовсім взялися за гаражі біля закинутих будинків, поки копи просто прочісували райони.

Або ж чорні проговорилися комусь у камері, людина вийшла й розповіла справжнім вбивцям, або ж — малоймовірно, але все-таки — якийсь недоброчесний коп міг підштовхнути пошуки вбивць у правильному напрямкові. Утім, перевірити все це неможливо: архіви в’язниці за 1935—1955 роки було знищено із метою очистити місце для нових справ.

Або в бійні в «Нічній сові» і справді могли бути винними чорномазі.

Можливо, це була інша банда, яка спершу каталася містом, потім стріляла у Ґріффіт-парку, а потім завалила шістьох осіб у забігайлівці. І їхній фіолетовий «форд»/«шевроле»/«меркурій» 1948—1950 року випуску так і не знайшли, тому що пофарбований він був власноруч, а за документами автоінспекції проходив під іншим кольором.

Бад, який ніколи особливо не користувався в роботі головою, тепер без кінця думав…

Брати Енґлеклінґи продали свою друкарню в середині 1954-го й розчинилися у повітрі. Він спробував їх розшукати два роки тому, але знайти не вдалося, як і натяків на те, де може бути тіло справжнього Кеткарта. Аж ось — півроку тому — з’явилася зачіпка в Сан-Бернардіно.

За словами одного з мешканців містечка, він бачив Сьюзен Ненсі Леффертс в компанії людини, яка за описом дуже нагадувала Дюка Кеткарта, і трапилося це за два тижні до бійні в «Нічній сові». Бад показав йому знімки Дюка; чоловік відповів, що «схожий, але не він». У звітах по «Нічний сові» зазначено, що Сьюзен Ненсі, коли почалася стрілянина, кинулася до чоловіка, що сидів за сусіднім столом, двійника Дюка, нібито їй не знайомого. Чому ж вони сіли за різними столиками? Бад спробував було з’ясувати щось у матері Сью Леффертс і через неї вийти на її хлопця. Але мати покійної говорити з ним не забажала.

Чому?

Бад зібрав сумку: усе своє барахло і майже п’ять кілограмів паперів. Справа знову застрягла — жодної ниточки, відколи він підібрався до Мікі Коена. Він пішов до ліфта — прощавай, Відділе вбивств.

Назустріч йому йшов, дивлячись просто в очі, Ед Екслі.

З його вигляду було зрозуміло, що йому все відомо про Бада з Інес.

Розділ 44

Засідка біля крамниці «Ранчо Генка» на розі 52-ї та Централ. Над дверима табличка: «Переведення в готівку чеків соціального забезпечення». Третє січня, день видання допомоги, тож на хідниках зібралися спраглі готівки. У П’ятої бригади Підрозділу нагляду з’явилася інформація, що якийсь хлопчина зі своїм приятелем збираються обчистити крамницю. Якась дівчина розізлилася на свого хлопця за те, що той переспав з її сестрою, і настучала на нього копам. Джек зі своєї машини стежив за входом до магазину. Спостережний пост на 52-й зайняв сержант Джон Петєвіч, причому сидів він там із такою мордякою, ніби був завзятим головорізом, а не поліцейським.

Пообідав Джек чіпсами із горілкою. Він позіхнув і потягнувся; судова справа — Араґон проти Піментеля, усе, як і хотів Лоу. Він мав зустрітися з ним сьогодні ввечері на якісь тусовці для політиканів. Горілка обпікала йому шлунок, шалено хотілося відлити.