— Що там, приятелю?
На хіднику стояв Дадлі. Бад закурив і підійшов.
— Звиняй за запізнення, приятелю.
— Забий. Ти казав, у тебе щось серйозне?
— Та як завжди. Як тобі відділок «Голлівуд», приятелю? Подобається?
— У Відділі вбивств подобалося більше.
— Чудово. Думаю, невдовзі ти до нього повернешся. Бачив, який спектакль наша четверта влада влаштувала твоєму дружбану Екслі?
Бад закашлявся димом.
— Звичайно. Шкода, не можна справді переглянути справу — оце би він покрутився, немовби той вуж на пательні. Хоча мені би не хотілося, аби тебе теж зачепило.
— О, внутрішній конфлікт, — розсміявся Дадлі. — Знаєш, я теж стосовно цього всього маю суперечливі відчуття, особливо відтоді, як маленька пташка із Сакраменто нацвірінькала мені, що на генерального прокурора дуже тиснуть і він зрештою дасть добро на перегляд справи. Елліс Лоу, щоправда, уже підготував на цей випадок якісь свої юридичні хитрощі, однак, гадаю, краще нам бути готовими до того, що ця срака-морока із «Нічною совою» почнеться знову. Політичні інтриги — вони такі, приятелю. Цю мульку про невинно вбитих та оббріханих жертв соціальної несправедливості розкручують комуняки-демократи, і вони не відчепляться від цієї історії аж до виборів, а генеральний прокурор — член Республіканської партії — змушений буде контратакувати. До речі, приятелю, може, тобі відомо щось по справі «Нічної сови», чого не знаю я?
— Ні, — видав Бад автоматичну і давно готову відповідь.
— Ага, ну добре. Гаразд, до справи. Маю для тебе сьогодні роботу — тут же, у «Вікторії». Треба розговорити одного величезного кабана, і, чесно кажучи, сумніваюся, що Майк та Дік матимуть на нього належне враження. До речі, приятелю, світ тісний — можливо, цей бик був знайомий із тим нашим Дюком Кеткартом у 1953-му. Можливо, він навіть зможе розповісти тобі щось про Кеті Джейнвей. Ти ж не забув про неї, приятелю, чи не так?
У Бада пересохло в горлі.
— Добре, приятелю, вибачай за таке питання. Нав’язливі ідеї — як проститутки, їх можна гарно вдягти, але вони завжди залишаються проститутками. Гаразд, сьогодні ввечері о десятій, приятелю. І тримай хвоста пістолетом. Скоро я матиму для тебе одне особливе завдання, яке відродить твої грізні звички.
Бад лише кліпав очима у відповідь.
Дадлі, усміхнувшись, попрямував до кімнатки № 6.
Проститутки? Це про Лінн? Чи він знає щось і про Джейнвей?
Джо Сіфакіс знову закричав, і чути його було далеко за стінами кімнатки, аж на краю подвір’я мотелю.
Розділ 50
Боб Ґаллодет приголомшив його новинами: генеральний прокурор ось-ось збирається наполягати на перегляді справи на гроші штату і під його контролем. Елліс Лоу мав намір перехопити ініціативу й розпочати розслідування на рівні Управління поліції. Що ж, настав час усіх зібрати.
Ед сидів у кафе на Ла Брея. Мав підійти Вінсеннс, на столі лежали матеріали стосовно бійні в «Нічній сові» та нотатки у справі Гадженса.
Питання: чи каже той чоловік із Сан-Квентіна правду? Скидається на те, що так — незалежно від його мотивації.
Ще питання: чи пов’язане вбивство братів Енґлеклінґів із бійнею в «Нічній сові»? Тут нічого сказати неможливо, поки не буде детальнішої інформації із округу Марін.
І ще одне питання: що за фіолетова машина була біля «Нічної сови»? Тоді версія така: машина тут ні до чого, але справжні вбивці стежили за пресою, знайшли машину Рея Коутса раніше за поліцію та підкинули туди дробовики. А це було малоймовірно, з огляду на те, що тоді вони повинні були й підкинути стріляні гільзи у Ґріффіт-парку. Архіви в’язниці за 1935— 1955 роки знищено — якщо троє чорних комусь про щось і проговорилися за ґратами, то з’ясувати це тепер було неможливо.
Ед зробив собі позначку доручити Клекнеру та Фіску ретельно дослідити кожну логічну версію, пов’язану із машиною та підкинутою зброєю.
І останнє питання: жертва на ім’я Малкольм Лансфорд, колишній поліцейський, який збухався і працював охоронцем. Чи не міг він бути якось пов’язаний із якимись незаконними справами, наслідками яких стала бійня в «Нічній сові»? Відповідь: малоймовірно — Лансфорд був постійним клієнтом «Нічної сови», який приходив туди ледве не щоночі.
Ед посьорбував каву, міркуючи про значення влади і про те, де межа її зловживання. Відділ внутрішніх розслідувань був абсолютно автономною структурою як всередині, так і поза Управлінням. Фіск та Клекнер уже готувалися до перегляду справи «Нічної сови» — за ініціативою Управління поліції Лос- Анджелесу чи його власною. Вінсеннс визнав, що стежив за Бадом Вайтом, але збрехав про жінку, з якою він часто зустрічався навесні 1953-го — Лінн Брекен. Ед доручив перевірити Лінн Брекен; Фіск щойно приніс звіт.