Цей макет і справді вражав — Ед навіть забув на мить про той бруд, який він бачив у глянцевих журналах. Кораблі в гавані Сан-Бернардіно, гори Сан-Ґабріель, крихітні автомобілі на асфальті. Матеріальне втілення тріумфу Престона Екслі.
Ед взяв машинку й повів її від океану до пагорбів.
— Я думав, ти сьогодні у Південному Централі, — почувся в нього за спиною голос батька.
— Що? — відповів Ед, обернувшись.
— Я думав, ти опікуєшся відмиванням свого іміджу, — посміхнувся Престон Екслі.
Ед відчув, як його збило із мрійливої хвилі, і знову перед очима постали знімки Атертона.
— Батьку, вибач, але я не розумію, про що ти.
— Ми так нечасто бачимося останнім часом, — засміявся Престон, — що забуваємо про ввічливість.
— Тату, сталося дещо…
— Вибач, я мав на увазі сьогоднішнє інтерв’ю Дадлі Сміта в «Геральд». Він казав, що нове розслідування зосередиться на негритянських кварталах на півдні міста, мовляв, ви збираєтеся шукати іншу чорну банду.
— Це не зовсім так.
Престон поклав руку йому на плече.
— Ти здаєшся наляканим, Едмунде. Ти не схожий на поліцейського у високому званні, який прийшов сюди привітати мене із завершенням будівництва.
Ед відчув тепло батьківської долоні.
— Батьку, хто, окрім поліцейських, бачив фотографії жертв Атертона?
— Тепер моя черга питати: «Що?» Ти маєш на увазі ті знімки у справі? Які я багато років тому показував тобі й Томасу?
— Так.
— Ти що, синку, це закриті докази зі скандальної справи, їх ніколи не показували ані громадськості, ані пресі. А тепер скажи…
— Тату, виявилося, що бійня в «Нічній сові» пов’язана зі ще кількома серйозними злочинами і негри тут ні до чого. Один із цих злочинів…
— Тоді пояснюй докази так, як я тебе вчив. У мене були такі справі, коли…
— Ні в кого таких справ ще не було, ти вже повір. Я кращий за тебе детектив, але й у мене ніколи ще не було такої справи!
Престон опустив йому на плечі обидві руки, і Ед миттєво відчув, як його плечі німіють.
— Вибач мене, але це правда, і я виявив, що одне жахливе вбивство п’ятирічної давнини, безпосередньо пов’язане зі справою «Нічної сови». Убитого було знівечено ідентично до того, як нівечив своїх жертв Лорен Атертон, а ще ідентичні каліцтва, тільки несправжні, домальовані червоним чорнилом, виявлено в порножурналах, які також дотичні до справи «Нічної сови». І це може означати одне: або те, що хтось бачив фотографії Атертона і тепер працює, так би мовити, за його лекалами, або у 1934 році схопили не того.
— Лорен Атертон був визнаний безсумнівно винним, — не змигнувши оком відповів батько Еда. — Він у всьому зізнався, свідки його впізнали. Фотографії ті бачили тільки ви з Томасом — більше ніхто. Не думаю, що вони взагалі коли-небудь залишали архів Відділу вбивств. Якщо припустити імовірність того, що вбивцею може бути поліцейський, — а це мені здається повним абсурдом — залишається лише єдине пояснення: Атертон показував комусь фотографії до арешту. Ти уславився, убивши невинних, але не я. І думай, перш ніж наступного разу підвищувати голос на батька.
Ед позадкував, зачепив ногою модель — і частина конструкції завалилася на підлогу.
— Вибач, тату. Мені слід було спитати в тебе поради, а не змагатися із тобою. Чи є щось таке, чого я не знаю про справу Атертона?
— Вибачення приймаю, і відповідь — ні, немає. Ти, Арт і я стільки разів опрацьовували цю справу, коли вчили тебе професії детектива, що, думаю, ти вивчив його не гірше за мене.
— Чи були в Атертона якісь друзі?
— Однозначно ні, — похитав головою Престон, — це був взірцевий психопат-одинак.
— Мені треба поговорити з Реєм Дітерлінґом, — глибоко зітхнув Ед.
— Навіщо? Тому що Атертон убив хлопчика, який знімався у його фільмах?
— Ні. Тому що один зі свідків у справі «Нічний сови» сказав, що Дітерлінґ знайомий із певним злочинцем, імовірно причетним до бійні у «Нічній сові».
— Коли це було?
— Років зо тридцять тому.
— Як звати того злочинця?
— Пірс Петчетт.
— Ніколи про нього не чув, — знизав плечима Престон. — І мені б не хотілося, аби ти діставав Реймонда питаннями. Я категорично проти цього, знайомство тридцятирічної давності — це не причина турбувати людину такого рангу, як Рей Дітерлінґ. Хочеш, я сам його спитаю і передам тобі відповідь. Цього вистачить?