Ед не спускав очей з макету. Гіпнотичне видовище: величезний Лос-Анджелес, обплетений конструкціями Престона. Батько знову поклав руки йому на плечі — тепер ніжно.
— Синку, ти багато чого домігся й давно заслужив мою абсолютну повагу. Зараз у тебе нелегкі часи — через Інес і тих застрелених тобою хлопців, але ти тримаєшся гідно. Однак я хочу, аби ти зрозумів те, що саме справа «Нічної сови» дала тобі змогу піднятися туди, де ти зараз перебуваєш, і швидке й результативне повторне розслідування допоможе тобі втриматися. Але ці другорядні злочини, хай якими б заплутаними вони були, можуть відвернути тебе від твого головного завдання і знищити твою кар’єру. Будь ласка, пам’ятай про це.
Ед стиснув батькові руки своїми долонями.
— Головне — абсолютна справедливість. Пам’ятаєш?
Розділ 55
Обидва місця злочину були опечатані — і друкарня, і помешкання поруч із нею. Шерифом округу Марін був гладкий тип на ім’я Гетчер. Місцевий судмедексперт виявився напрочуд балакучим.
Місце злочину № 1: комора друкарні «Швидкий Боб». Бад все не міг відвести погляду від Дадлі, знову і знову пригадуючи його вибачення: «Ми думали, ти уб’єш його, тому довелося тебе вирубати. Вибач, що били по ззаду, але до тебе було не підступитися. Гінтон, як виявилося, пов’язаний із дуже серйозними людьми — я тобі розповім при нагоді».
Бад не став наполягати — Дад міг щось про нього знати.
Лінн у відділку.
Екслі дав йому ляпаса.
Медексперт вказав жестом на перекинуті полиці:
— …ви бачили, що в головній кімнаті все нормально, там зловмисник шарудіти не став. Ми знайшли тут недопалки від сигарет двох марок, можливо, брати Енґлеклінґи того вечора працювали допізна. Припустімо, злочинець відімкнув відмичкою вхідні двері, тихцем підкрався сюди й заскочив Енґлеклінґів зненацька. На ручці дверей знайшли відбитки пальців у гумових рукавицях, так що поки все збігається. Отже, він увійшов, змусив братів повідкривати шафи, які я вам показував, але не знайшов бажаного. Він страшенно гнівається, перекидає полиці на підлогу, за відбитками пальців в рукавицях на четвертій полиці ми можемо визначити, що вбивця — правша середнього зросту. Брати відсунули усі шухляди, які вимагав відчинити нападник: змазані відбитки пальців вказують на те, що Піт і Бакс добряче панікували. Словом, злочинець не знайшов того, що йому було потрібно, і змусив братів провести його до них у квартиру через дорогу. Джентльмени, ходімо за мною.
Вони вийшли, перетнули вулицю. Судмедексперт тримав ліхтарик; Бад плентався позаду всіх.
Лінн поводилася дуже самовпевнено, переконувала його, що її мізки зможуть обдурити навіть пентонал.
У Дада, мабуть, з’явилася якась інформація зі своїх джерел, але він вперто долдонив про те, що винна якась негритянська банда.
— Зверніть увагу на цю земляну доріжку перед будинком, — сказав експерт. — Того ранку, коли знайшли тіла убитих, наші хлопці знайшли і зробили фотографії трьох ланцюжків слідів, хоча і занадто змазаних, аби зробити з них зліпки. Двоє людей рухалися попереду, один — йшов за ними слідом, можливо, це вказує на те, що він вів їх під дулом пістолета.
Вони підійшли до подвір’я бунгало. Дадлі мовчав мов риба — і в літаку майже ні слова не сказав.
Цікаво, чи трюк із «Сказане тихцем» пройшов?
Цікаво, як краще розіграти цей скелет у підвалі Гільди Леффертс.
На дверях була жовта стрічка — Гетчер різким рухом її зірвав. Судмедексперт відчинив запасним ключем. Усередині горіло світло — Бад прослизнув всередину першим.
Усередині царював розгардіяш, який ретельно задокументували судмедексперти.
На килимі від стіни до стіни — плями крові, позначені стрічкою. Скляні пляшечки, недбало розкидані підлогою, обведені крейдою та упаковані в прозорі пакетики для речових доказів. Розкидані залишки фотонегативів — потрісканих і понівечених. Стільці перевернуті, шафа вивернута, оббивка канапи розірвана, з якої стирчав порожній пластиковий пакет із ярликом «Героїн».
— У пляшечках — хімікати, — продовжував розповідати судмедексперт, — які ми визначили як антипсихотичні препарати. Негативи в основному попсовані, і розгледіти там нічого не можна, проте нам вдалося встановити, що принаймні більшість з них — порнографічні знімки. Їх знищували за допомогою хімікатів із холодильника на кухні: наші хлопці тримали у себе цілий набір хімічних розчинників. Моя гіпотеза така: нам відомо, що перед тим, як їх застрелити, вбивця мордував Пітера і Бакстера Енґлеклінґів. Я думаю, вбивця показував їм кожен негатив окремо, ставив питання, а потім обливав кислотою — і їх і картинки. Що він шукав? Не знаю, можливо, намагався ідентифікувати моделей на фото. Під канапою ми знайшли збільшувальне скло, так що мені ця теорія здається найбільш імовірною. Також зверніть увагу на пакет з написом «Героїн», вміст його, звісно, ми закрили в надійному місці. Там було чотири таких пакети. Вбивця не став брати їх — попри те, що це шалені гроші.