— Візьми машину, у мене ще є справи в Сан-Франциско.
Заплативши сорок баксів за таксі, Бад, не тямлячи себе від радості, помчав до мосту Золоті ворота. Оце так вдача: паршива угода, яка зберегла йому життя, і потім — чудова угода, яка дозволить йому перемогти. Його сповнювала радість: угода з Екслі дозволила йому вижити, угода з Дадом допоможе перемогти! У Екслі є інформація і пошарпаний життям Сміттє-Джек, а у Дадлі — неймовірної сили інтуїція. Оце так поворот сюжету: він збрехав свого часу Дадлі, сподіваючись знищити Екслі; через п’ять років той сам звертається до нього по допомогу у тій же справі: брехню пробачено, двоє копів — одна мета. Здалеку сяяв вогнями Сан-Франциско, в голові в нього лунав голос Дадлі Сміта: «Едмунд Дженнінґс Екслі». Від того, як він вимовляв ім’я їхнього спільного ворога, у Бада спиною сироти пробігли.
Проїхавши міст, він вийшов біля таксофона. Міжміський: номер Лінн, десять гудків, не відповідає. Дивно, вже 21:10, вона давно повинна була повернутися додому після допиту.
Він поїхав через усе місто до Відділу детективів Управління поліції Сан-Франциско. Начепив свій жетон, увійшов всередину.
Зі стрілок-вказівників на стінах стало зрозуміло, що Відділ вбивств на третьому поверсі. Скрипучі сходи, просторе приміщення. Двоє копів з нічної зміни потягували каву за столом.
Вони піднялися, підійшли, і молодший з них, побачивши жетон, сказав:
— О, Лос-Анджелес? Чимось можемо допомогти?
— Мене цікавить одне старе вбивство, — сказав Бад, — у нас сталося дуже схоже, і шериф попросив мене переглянути ваші матеріали.
— Капітана зараз немає, може, вранці зайдеш?
Старший із копів подивився його посвідчення.
— О, та ти ж той хлопець, що шукає убивцю проституток? Капітан нам якось казав про тебе, ти, мовляв, ще та скалка в дупі. То що, іще одну повію грохнули?
— Так, Лінетт Еллен Кендрік, вбивство сталося минулого тижня в окрузі Лос-Анджелес. Хлопці, дайте я прогляну справу. Десять хвилин — і ви мене в житті більше не побачите.
— Довбанувся? — сказав молодший. — Якби капітан хотів, аби ти читав наші матеріали, він би тобі запрошення надіслав.
— Хоча, — втрутився старший, — капітан наш ще той козел. Як звати вашу жертву і назвіть дату смерті?
— Кріссі Вірджинія Ренфро, 16 липня 1956 року.
— Гаразд, слухай сюди. Іди в архів за рогом на цьому поверсі, там знайдеш шафу із написом «1956 рік. Нерозкриті», а далі шукаєш на літеру «Р». Нічого із собою не забираєш і звалюєш дуже швидко, поки в малого від тебе голова не почала боліти. Гаразд?
— Окей.
Фотографії розтину: рвані рани, фотографії обличчя крупним планом — суцільне місиво, там, власне, і обличчя не залишилося, на вилицях — сліди від ударів перснями. Фото всього тіла: труп знайшли у квартирі Кріссі, через дорогу від готелю «Сент-Френсіс».
Стандартні звіти про перевірку звичайних підозрюваних — опитали місцевих збоченців та відпустили через відсутність доказів. Фут-фетишисти, садисти — голяк, сутенер Кріссі — теж у молоко, адже, коли її вбили, він був у міській в’язниці. Нюхачі панчіх, ґвалтівники, постійні клієнти — усі вони мали алібі, і жодного знайомого з інших справ імені.
Ще звіти: допити місцевих мужланів, шість сторінок інформаційного сміття, і раптом…
16 липня 1956 року: коридорний із «Сент-Френсіс» заявив детективам, що він був на концерті Спейда Кулі в ресторані готелю і, виходячи звідти, бачив Кріссі Вірджинію Ренфро, яка нетвердим кроком, «ніби під кайфом», заходила до себе додому.
Бад замислився.
Минулого тижня в окрузі Лос-Анджелеса було вбито Лінетт Еллен Кендрік. Вайт згадав раптом слова Ламара Гінтона, які той казав зовсім з іншого приводу, мовляв, Двайт Жілетт, колишній сутенер Кеті Джейнвей, постачає дівчат на вечірки Спейда Кулі. Спейд — «міцно сидить на опіумі і закінчений наркот». Під час останнього вбивства Спейд був у Лос- Анджелесі, грав у клубі «Ель-Ранчо» на Стріп — усього за кілька кілометрів від помешкання Лінетт Кендрік.
Але тут проблема: арештів у нього нема, значить, відомостей про групу крові в архівах не знайти. Він — член добровільної дружини шерифа Біскейлуза, туди із судимістю не беруть, хоча це все, звичайно, піар.
Бад знову взявся перечитувати звіт патологоанатома, знайшов відомості про вміст речовин у траві та вміст шлунка: «Неперетравлені залишки їжі, сперма, велика кількість прийнятого перорально опіуму, що підтверджує наявність залишків на зубах опіумної солі».