Бад сплеснув руками — від радості він був готовий стрибати під дахи й вити на місяць. Але він швидко повернувся на землю — така робота не для одного. Від Екслі він зараз ховався, Дадлі на це наплювати. Раптом він зачепився поглядом за телефонний апарат і в голові йому блискавкою спалахнула ідея.
Елліс Лоу. Злочини на сексуальному ґрунті — його улюблений коник.
Він схопив слухавку.
Розділ 56
Гільда Леффертс постукала пальцем по фотографії:
— Оце кавалер Сьюзен Ненсі. А тепер ви мене відвезете додому?
Бінго — невисокий, жилавий мужик, справді схожий на Дюка Кеткарта. Дін Ван Ґелдер, білий чоловік, дата народження: 4 березня 1921 року, зріст: 176 сантиметрів, вага: 81 кілограм, очі блакитні, волосся каштанове. Одна судимість за збройне пограбування у червні 1942-го, від десяти до двадцяти, вийшов із Фолсома у червні 1952-го, повністю відсидів мінімальний термін, без умовно-дострокового звільнення. Більше арештів не було — підпадає під теорію Бада Вайта. Це Ван Ґелдер був у «Нічній сові».
— Точно, Дін, — сказала Гільда, — Сьюзен Ненсі назвала його «Дін», але він сказав: «Ні, звикай називати мене Дюком».
— Ви впевнені? — спитав Джек.
— Так, я впевнена. Я уже шість годин дивлюся на ці огидні морди, і ви питаєте мене, чи я впевнена? Якби я хотіла збрехати, то давно би вже когось обрала. Прошу вас, офіцере. Спершу ви знаходите у мене під будинком тіло, потім мучите цими фотографіями. Може, нарешті, ви відвезете мене додому?
Джек мовчки похитав головою. Як же ув’язати в один ланцюжок цього Ван Ґелдера, Кеткарта, «Нічну сову»? Варто було б перевірити ниточку, яка вела від братів Енґлеклінґів до Кеткарта і Мікі Коена. Він взяв телефонну слухавку і набрав оператора.
— Оператор.
— Операторе, це поліція, терміново. Мені необхідно поговорити із кимось з адміністрації федеральної в’язниці Мак-Ніл, П’юджет-Саунд, Вашингтон.
— Зрозуміло. Ваше ім’я?
— Сержант Вінсеннс, поліція Лос-Анджелеса. Передайте, що йдеться про розслідування вбивства.
— Зрозуміло. Знаєте, зараз дуже важко зв’язатися зі штатом Вашингтон…
— Чорт. Мій номер — МА 60042. Ви…
— Я спробую зв’язати вас, сер.
Джек поклав слухавку і втупився у настінний годинник. Через сорок секунд — дзвінок.
— Вінсеннс слухає.
— Кейгілл, заступник начальника в’язниці Мак-Ніл. Кажете, це щось пов’язане із убивством?
Гільда Леффертс зробила ображене лице — Джек відвернувся.
— Так. Мені потрібна відповідь лише на одне питання. Маєте олівець під рукою?
— Звичайно.
— Гаразд. Мені потрібно дізнатися, чи білий чоловік на ім’я Дін Ван Ґелдер — прізвище пишуть двома словами — не навідував когось у в’язниці Мак-Ніл у період приблизно із лбтого по квітень 1953 року. Так або ні, і якщо так — то імена тих, кого він відвідував.
— Гаразд, — почулося зітхання, — побудьте на лінії, на це піде трохи часу.
Джек висів на лінії, рахуючи хвилини. За дванадцять хвилин з половиною Кейгілл повернувся.
Так, відвідував. Дін Ван Ґелдер, дата народження 4 березня1921 року, тричі відвідував в’язня на ім’я Девід Ґолдман: 27 березня, 1 квітня та 3 квітня 1953 року. Ґолдман опинився у в’язниці за звинуваченням у махінаціях із податками. Можливо, ви чули…
— Дейві Ґ. — помічник Мікі Коена. Востаннє Ван Ґелдер приходив до нього за два тижні до «Нічної сови», саме тоді, коли брати Енґлеклінґи навідувалися до Мікі й розповіли про план торгівлі порнографією. Заступник начальника в’язниці щось казав далі, але Джек поклав слухавку. Отже, справа «Нічної сови» почала вияснятися.
Розділ 57
Ед повіз Лінн Брекен додому, вирішивши зробити останню спробу вивідати щось для арешту. Вона спершу протестувала, але потім підкорилася: цілий день допитів під сироваткою правди та під дією препарату, який мав би заблокувати дію пентоналу, тож вигляд у неї був геть виснажений. Але розуму й сили волі їй було не позичати; нічого нового і небезпечного про Петчетта вона так і не розповіла. Ні, вона не збиралася його відмивати; знову виклала казочку про дівчат за викликом, до яких він ставиться як батько, і про те, що адвокати тільки й чекають нагоди рознести в порох звинувачення, які може висунути поліція. День, коли почали перегляд «Нічної сови», видався абсолютно божевільним: Дадлі Сміт вирушив у Ґейтсвілл, його хлопці перетрушували негритянські квартали; Вінсеннс відшукав у підвалі тіло, яке ідентифікували як Діна Ван Ґелдера — чоловіка, який перед смертю навідувався до Дейві Ґолдмана та Мікі Коена у в’язниці. Бад Вайт вирушив із Дадлі. З’ясувалося, що злив інформації у «Сказане тихцем» — це його рук справа, і яким же ідіотом треба було бути, аби повірити йому хоча би на секунду. Але добре, якось він із цим впорається: зрештою, він детектив, це його робота — структурувати хаос.