Бад засміявся і спакував торбу з речами: одяг, стоси матеріалів про вбивць повій та «Нічну сову» — показати Дадлі. Записку він кинув в унітаз і обісцяв.
Він поїхав до Ґардени, зазирнув до «Вікторії»: у кімнаті були чисті простирадла, плитка для приготування їжі, ніякої крові на стінах. До біса сон — Бад заварив собі кави й сів працювати.
Усе, що він знав про Спейда Кулі, вмістилося на половині сторінки.
Кулі був скрипалем та співаком із Оклахоми, жилавий чоловік віком близько п’ятдесяти років. Він написав кілька хітів, упродовж тривалого часу частенько з’являвся у телевізійних передачах. Його басист Барт Артур Перкінс, на прізвисько Собачник, якого притягували за зоофілію, за чутками, якшався ледве не з усіма представниками місцевої мафії.
Під час розслідування вдалося з’ясувати ось що.
Ламар Гінтон заявив, що Спейд міцно сидить на опіумі; Спейд грав концерт у ресторані готелю через вулицю від місця вбивства Кріссі Ренфро, того ж вечора. У тілі Кріссі знайдено опіум; здебільшого Спейд грав у клубі «Ель-Ранчо» в Лос-Анджелесі, неподалік від помешкання Лінетт Еллен Кендрік. Ламар Гінтон сказав, що Двайт Жілетт — колишній сутенер Кеті Джейнвей — постачав повій на вечірки Кулі.
Докази непрямі, але переконливі.
До стіни був прикріплений телефонний апарат — Бад зняв слухавку і набрав номер окружного коронера.
— Дженсен, Відділ судмедекспертизи.
— Говорить сержант Вайт, покличте до телефона доктора Гарріса. Я знаю, що він зайнятий, але в мене одне питання.
— Зачекайте, будь ласка. — Клац, клац, клац.
— Що там знову, сержанте?
— Хочу уточнити одну річ стосовно вашого звіту про розтин.
— Ви не належите до округу.
— Уміст шлунка і крові Лінетт Кендрік. Вам що, важко?
— Ні, не важко, Кендрік стала у нас переможцем у номінації «Шлунок тижня». Готові? Франкфуртські сосиски із квашеною капустою, картопля фрі, кока-кола, опіум, сперма. Господи, оце так остання вечеря.
Бад поклав слухавку. Елліс Лоу застерігав його, аби він тримався подалі від цієї справи. Але Кеті Джейнвей казала: «Дій!»
Дорогою до Стріп він спробував навести лад у своїх думках.
Спершу Бад зазирнув до клубу «Ель-Ранчо». Там було зачинено, на дверях висіла афіша: «Щоночі в нашому клубі — Спейд Кулі та його ковбойські ритми». Біля дверей стояв також величезний рекламний плакат: Спейд, Собачник Перкінс і ще троє типів, на вигляд справжні бандити. Ніяких перснів на пальцях; внизу плаката було відтиснено: «За сприяння Союзу Ната Пенцлера, Норт-Ла-Сьєнеґа, № 653, Лос-Анджелес».
Через вулицю була кафешка із хот-догами, у меню якої пропонували сосиски із квашеною капустою та картоплю фрі. Трохи нижче вулицею було Кресцент-Гайтс: знане місце, де знімали проституток. За два кілометри на південь звідси, на розі Мелроуз та Світцер розташовувалося помешкання Лінетт Еллен Кендрік.
Отже, картина вимальовувалася дуже чітка: Спейд зняв її після концерту — пізно вночі, без свідків. Пригостив її у забігайлівці, запропонував опіум, зняв її на всю ніч, і вони поїхали до неї додому. Будучи під кайфом, він накинувся на неї — забив до смерті, а потім тричі зґвалтував труп.
Бад попрямував на південь, на Ла-Сьєнеґа, № 653. Це була будівля з червоного дерева, на поштовій скриньці біля входу був напис: «Союз Ната Пенцлера». Двері були прочинені; усередині варила каву якась дівчина. Бад увійшов.
— Чим я можу вам допомогти? — спитала вона
— Бос на місці?
— Містер Пенцлер говорить по телефону. Чим я можу вам допомогти?
У приміщенні, окрім вхідних, були тільки одні двері — із мідною табличкою, з вигравіруваними на ній ініціалами: «Н. П.».
Бад штовхнув їх, двері відчинилися.
— Агов, я тут по телефону розмовляю! — закричав стариган, що сидів за столом. — Ви колектор? Ґейл! Дай цьому клоуну почитати наш журнал!
Бад показав жетон. Старий поклав слухавку й підвівся з-за столу.
— Ви — Нат Пенцлер? — спитав Бад.
— Називайте мене Натскі. Шукаєте роботу? Можу влаштувати вас у кіно на роль якогось головоріза. Такий неандертальський типаж якраз у моді.
Бад пропустив це повз вуха.
— Ви — агент Спейда Кулі, чи не так?
— Так. Хочете приєднатися до його групи? Спейд бабло гребе лопатою, хоча, чесно кажучи, моя чорномаза прибиральниця співає краще за нього, а взагалі, можу вам запропонувати попрацювати вишибайлом в «Ель-Ранчо». Ви б бачили, молодий чоловіче, скільки там дівок крутиться. Підстрижемо тебе, поголимо, вдягнемо пристойно.