— Усе, татку?
— Містер Натскі, — побагровів зі злості Пенцлер, — особливо для такої печерної людини.
Бад зачинив двері.
— Мені потрібні відомості про концерти Кулі з 1951-го року і до сьогодні. Віддасте добровільно, чи?..
Пенцлер затулив собою шафи з документами.
— Гаразд, Ґодзило, погралися — і досить. Я ніколи не видаю інформацію про своїх клієнтів, навіть якщо через це мене викличуть до суду. Так що на все добре і заходьте якось пообідати, скажімо, о дванадцятій або краще ніколи.
Бад вирвав зі стіни телефонний дріт.
— Добре-добре, — відповів Пенцлер, відчинивши верхню шухляду, — тільки без рук, неандертальцю. Моя робота залежить від стану мого обличчя.
Бад покопирсався у теках і витягнув одну, підписану: «Кулі, Доннелл Клайд». Згори на паперах лежав знімок, і Бад відчув, як по спині в нього пробіглися сироти: на двох руках у Спейда було загалом чотири персні. Рожеві аркуші, білі аркуші, потім сині аркуші — записи про виступи, розсортовані за роками.
Пенцлер стояв у нього за спиною, щось бурмочучи. Бад звірив дати.
Джейн Мілдред Гемшер, 8 березня 1951 року, Сан-Дієґо — Спейд виступав там в «Ель-Кортес Скайрум». Квітень 1953 року, Кеті Джейнвей — гурт «Ковбойські ритми» виступав у «Бідо-Лито», на півдні Лос-Анджелеса. Шерон, Саллі, Кріссі Вірджинія, Марія та Лінетт: Бейкерсфілд, Нідлс, Сан- Франциско, Сіетл і знову Лос-Анджелес. Бад подивився по квитках, хто їздив із ним: майже завжди його супроводжував басист Собачник Перкінс, ударники та саксофоністи часто мінялися, і завжди зіркою програми був Спейд Кулі — в усіх містах, де було вбито цих нещасних жінок.
Папери в нього в руках намокли від поту.
— Де живе група?
— Готель «Білтмор», але ви про це дізналися від кого завгодно, окрім Натскі.
— Гаразд. Майте на увазі, ідеться про жорстокі вбивства, і ви мене тут не бачили.
— Я мовчатиму, як сфінкс, клянуся. Господи, хто би міг подумати, що Кулі і його банда — такі виродки. Ви знаєте, скільки він заробив минулого року?
Вийшовши, він зателефонував Еллісу Лоу, але той розрепетувався:
— Я ж наказав вам триматися подалі від цієї справи! Я доручив вести розслідування трьом пристойним людям, я передав їм усе, що ви знайшли, а ви — облиште цю справу у спокої й візьміться за «Нічну сову», ви зрозуміли мене?
Усе він зрозумів — Кеті Джейнвей не замовкала, закликала його: «Йди!»
Він поїхав до готелю «Білтмор».
Він змусив себе під’їхати до готелю повільно, припаркувався біля чорного входу, увічливо спитав хлопця на рецепції, де знайти групу містера Кулі.
— Президентський номер, дев’ятий поверх, — сказав той.
— Дякую, — спокійно відповів Бад.
Цієї миті йому здалося, що світ довкола завмер, і виникло враження, ніби він не йде, а пливе.
Так, по сходах він злетів стрімко, ніби спускався вниз за течією — його підганяв голос маленької Кеті, яка все не вгавала: «УБИЙ ЙОГО!» Потрібний номер: подвійні двері, позолочені орли та американські прапори із золотою обшивкою. Він натиснув ручку, і двері відчинилися.
Просто перед входом валялося троє закінчених наркоманів. Порожні пляшки, забиті попільнички, Спейда серед них не було.
За одними із сусідніх дверей чути було якийсь галас — Бад вибив двері до кімнати ногою.
У ліжку лежав Собачник Перкінс, який дивився мультфільми.
— Де Кулі? — спитав Бад, діставши револьвер.
— На гулянці, — відповів Перкінс, колупаючись у зубах зубочисткою, — я туди якраз збираюся. Якщо хочеш його побачити, приходь сьогодні до «Ель-Ранчо», можливо, він теж там буде.
— Знущаєшся? Без нього гурт не гратиме, він — головний.
— Так і є. Але останнім часом Спейд влаштовує такі кордебалети, що мені доводиться його підміняти. Співаю я не гірше, а вигляд кращий, так що ніхто не скаржиться. А тепер, може, звалиш звідси й даси спокійно відпочити?
— Де він зависає?
— Сховай пістолета, хлопче. Найсерйозніше, що в тебе може на нього бути, — це несплата аліментів, які Спейд рано чи пізно все рівно виплачує.
— Та ні, в мене до нього серйозніше звинувачення. Убивство, уяви? До того ж — уживання опіуму.
— Що ти сказав? — виплюнув зубочистку Перкінс.
— Убивства повій. Спейд любить молоденьких, егеж?
— Але він не вбивати їх любить, а на своїй трубі крутити, так само, як ти або я.
— Де він?
— Чуваче, я не стукач.
Бад вломив йому в щелепу руків’ям револьвера — Перкінс скрикнув і виплюнув кілька зубів. Телевізор заволав раптом — запустили рекламу кукурудзяних пластівців. Бад пострілом з револьвера розніс екран в друзки.