Хоча в кімнаті працював кондиціонер, Ед спітнів.
— Отже, відновімо всю хронологію подій з того моменту, коли Ван Ґелдер під виглядом Кеткарта виходить на людей Сміта. Нам відомо, що Дадлі придивлявся до ринку порнографії і від моменту невдалої угоди Коена-Драґни сидів на мішку з героїном. Припустімо, він міг вдертися до помешкання Кеткарта і знайти щось, що вказувало на його зв’язок із Петчеттом, на його хімічну освіту та знайомство зі старим Енґлеклінґом. Він пішов до Петчетта, і вони уклали угоду стосовно виробництва героїну та продажу порнухи. Дадлі вразив той факт, що думки Петчетта рухаються у тих же напрямках, що і його власні, і що в нього вже є трохи порошка від старого Енґлеклінґа. І тоді Дадлі вирішує, що Кеткарта треба вбити, а Мела Лансфорда — невідомо з якої причини — змусити замовкнути, а заодно і залякати Петчетта. Він — поліцейський, він, звісно ж, читав звіти про чорних, котрі розважалися стріляниною у Ґріффіт-парку. Кандидатів краще на те, щоб повісити на них злочин, не знайти. Він домовився про зустріч у «Нічній сові», знаючи, що Лансфорд має бути там, і натяками справді намагається залякати Петчетта, водночас радячи йому сховати кінці. Однак слідство йде зовсім не так, як сподівався Дадлі, — негрів не вбили під час арешту, вони не зізналися, тому почали справжнє розслідування. Він доручає перевірку Кеткарта Вайтові, не знаючи, очевидно, про те, що Перкінс убив ту дівчину, Джейнвей, але хотів утримати Бада подалі від будь-якої важливої інформації, зокрема від виявлення зв’язку між Кеткартом та «Нічною совою».
Погляди всіх присутніх зупинилися на Баді Вайті.
— Отже, — сказав він, — Дадлі послав перевіряти Кеткарта саме мене, бо був впевнений, що я нічого не знайду. Але побував у нього в помешканні і зрозумів, що там стерто всі відбитки пальців, а в його речах хтось порпався. Це хлопці Дадлі — відбитки вони повитирали, але телефонні довідники не чіпали, тому можна було впевнено сказати, що, наприклад, у довіднику Сан- Бернардіно регулярно користувалися розділом «Друкарні». Отже, я думаю, було так: перевіряючи Кеткарта, я познайомився із Кеті Джейнвей у тому мотелі. А через два дні її зґвалтували і вбили. Коли я їхав з її мотелю, мені здалося, що хтось сів мені на хвіст, але потім я про це забув. Думаю, це був Собачник Перкінс. Гадаю, Дадлі взагалі приставив до знайомих Кеткарта своїх хлопців, аби завжди тримати руку на пульсі розслідування, і це чудово пояснює, як він міг знати те, про що я нікому не розповідав. Отже, Собачник — довбанутий на всю голову збоченець — вирішив просто розважитися з Кеті. Можливо, Дадлі знав, що він її убив, а може, і ні — так чи так, розплати йому не уникнути.
Вінсеннс прикурив сигарету, закашлявся.
— Прямих доказів у нас так і немає, але можу додати ще дещо. По-перше, док Лейман витягнув із Петчетта п’ять куль тридцятого калібру, і кулі ідентичні тим, якими було вчинено нерозкрите вбивство у Ріверсайді кілька років тому. По-друге, Дейві Ґолдман в Камарильйо белькотів щось про банду із трьох осіб. Він ще щось казав, але я поки не можу зрозуміти, що воно означає. Екслі, ти прослухав плівку, яку я знайшов в Мак-Нілі?