Кімнату цієї миті освітили сонячні промені — очі Тіммі були мокрі від сліз. Він тримав фотографію Біллі, закривши рукою обличчя Девіда.
Розділ 73
О 7:00 його змінив якийсь засранець із Відділу внутрішніх розслідувань — розтриндівся, приймаючи зміну, що Джек дрихнув із дверима навстіж, поклавши поруч із собою револьвер. У будинку все було тихо — психопат-убивця так і не повернувся. Мертенс досі був на волі; також той бик передав наказ від капітана Екслі: о дев’ятій ранку прибути додому до Коена, там же буде сам Ед Екслі та Бад Вайт. Джек доїхав до таксофона й почав дзвонити, перевіряючи свої здогадки.
Зателефонував в Бюро — Дадлі Сміт пішов у відгул через «невідкладні сімейні обставини». Брюнінґ із Карлайслом перебували «за межами штату» — головним у розслідуванні справи «Нічної сови» залишився якийсь лейтенант із відділка на 77-й. Потім він подзвонив до головної жіночої в’язниці: заступник начальника Дот Ротштейн теж була відсутня через «невідкладні сімейні обставини». Нічого, окрім здогадок і теорій у них не було, а Дадлі ховав кінці у воду.
Джек поїхав додому, дорогою поринаючи в напівсон, де Ґолдман із відбитими мізками знову і знову бурмотів йому щось про «голландця» та «ірландського чеширського кота». Усе зрозуміло — Дін Ван Ґелдер та Дадлі Сміта; троє бандитів, які пришили хлопців Мікі Коена. Судячи з усього, це Стомпанато, Вакс і Тайтелбаум. Але він ще там щось співав про потяг — чорт забирай, — Петчеттів наркотик все ніяк не відпускав його до кінця.
Машини Карен не було. Джек увійшов до будинку і побачив на кавовому столику квитки на літак і записку.
«Дж.!
Як щодо Гаваїв? Поглянь на дату. 15 травня, день, коли ти вийдеш на пенсію. Як щодо того, щоб улаштувати другий медовий місяць — десять днів та десять ночей? А сьогодні ввечері ходім до ресторану. Я замовила столик у «Періно», але якщо ти досі на роботі — дай знати, я скасую.
Цілую, К.
P. S. Знаю, що ти все рівно про це думаєш, тому хочу тебе заспокоїти. У лікарні ти марив і говорив уві сні. Джеку, я знаю тепер, можливо, найгірші речі, які можна знати про тебе, — і мені наплювати. Ми забудемо про це і не будемо ніколи згадувати. Капітан Екслі теж усе чув, але йому тим більше наплювати. (До речі, не такий вже він і гівнюк, як ти розповідав.)
Цілую багато-багато разів, К.»
Джек відчув, що ось-ось розплачеться, але сльози так і не потекли. Він поголився, прийняв душ, одягнув штани і найкращий свій спортивний піджак — поверх гавайської сорочки. Рухаючись у бік Брентвуда, він не міг позбутися думки, що все навколо здається якимось новим.
Екслі стояв на тротуарі, тримаючи в руках магнітофон. Бад Вайт стояв на ґанку. Усі зібралися.
Вайт підійшов ближче.
— Я тільки що розмовляв з Ґаллодетом, — сказав Екслі. — Він сказав, що без очевидних доказів до Лоу нема чого й потикатися. Мертенс і Перкінс все ще на волі, а Стомпанато із Ланою Тернер — у Мексиці. Якщо Мікі не розповість нам нічого цінного, то я піду просто на Дадлі.
— Ви заходите чи ні? — почулося з-за дверей. — Якщо вже принесли хрінові новини, то краще викладіть їх всередині.
На порозі з’явився Мікі Коен у халаті та єврейській ярмулці.
— Хлопці, останнє запрошення. Ідете?
Вони увійшли всередину. Коен зачинив двер і показав жестом на маленьку позолочену труну.
— Мій покійний спадкоємець Мікі Коен-молодший. Ну що, спробуйте перебити моє горе вашими хріновими новинами, довбані гої. Похорон відбудеться сьогодні на кладовищі «Маунт Сінай». Я заплатив рабинові, аби він поховав мого друга по-людськи. А тим цвинтарним йолопам скажемо, що ховаємо карлика. Гаразд, розповідайте, якими вітрами вас до мене занесло.
— Ми прийшли розповісти вам, хто замочив хлопців, яким ви залишили свої справи на час відсидки, — сказав Екслі.
— Яких ще хлопців? Продовжуйте в тому ж дусі — і я змушений буду скористатися П’ятою поправкою. До речі, що це за хрінь із плівкою ви тримаєте в руках?
— Джонні Стомпанато, Лі Вакс та Ейб Тайтелбаум. Вони — частина більшої банди, і це в них опинився героїн, який сперли у 1950-му, коли зірвалася ваша угода із Джеком Драґною. Це вони вбивали ваших хлопців на волі, а вас самих із Дейві Ґолдманом намагалися вбити у Мак-Нілі. Також вони підклали вам бомбу в будинок, і, хоча поки що вам щастить, рано чи пізно вони до вас доберуться.