Через сльози в очах Ед не бачив океану.
— Дякую, що штовхнув, — сказав Вайт, підморгнувши йому.
Ед обернувся.
Монстр, наркотики, гроші — усе зникло.
Розділ 77
У басейні було сховано: 9,5 кг героїну, $871 400 готівкою, копії компромату Сіда Гадженса. Були там і фотографії, і докладні відомості про злочинну діяльність Пірса Петчетта. Ім’я «Дадлі Сміт» у матеріалах не з’являлося — так само як імена Джона Стомпанато, Барта Артура Перкінса, Ейба Тайтелбаума, Лі Вакса, Дот Ротштейн, сержанта Майка Брюнінґа, офіцера Діка Карлайсла. Коулмен Стейн, Сел Бонвентре та Джордж Маґдалено були вбиті під час втечі. Дейві Ґолдмана намагалися ще раз допитати у клініці Камарільйо, але нічого притомного від нього не дістали. Окружний патологоанатом Лос- Анджелеса заявив, що смерть Дот Ротштейн настала в результаті самогубства. Девід Мертенс перебував під надійною охороною в санаторії «Тихий океан». Родичі трьох невинних жертв стрілянини у «Кошерному Ейбі» подали в суд на поліцію Лос-Анджелеса за недбальство. Невдала спроба втечі на певний час стала головною новиною країни, діставши від журналістів назву «Джинсова бійня». Ті в’язні, яким пощастило вибратися живими із цієї м’ясорубки, розповіли детективам зі служби шерифа, що в результаті сварки між озброєними в’язнями «зброя опинилася в інших руках» і ті звільнили всіх ув’язнених. Тоді почалися розборки на расовому підґрунті, що прирекло втечу на провал ще навіть до втручання представників влади.
Джек Вінсеннс посмертно отримав медаль «За доблесть». На похорон нікого із Управління поліції не запросили, а вдова відмовилася зустрітися з капітаном Едом Екслі.
Бад Вайт щосили боровся за життя. Він залишався у відділенні інтенсивної терапії центрального шпиталю округу Фонтана. Він пережив шок, значні неврологічні пошкодження, втратив майже половину крові. З ним невідступно була Лінн Брекен. Він не міг говорити, але відповідав на питання рухами голови. Шеф Паркер теж заявився до нього в лікарню і вручив медаль «За доблесть», але Бад вивільнив руку із бандажа на плечі і жбурнув медаль йому в обличчя.
Минуло десять днів.
Склад у Сан-Педро згорів дощенту: на згарищі знайшли залишки порнографічних журналів. Детективи визначили, що там діяв палій-професіонал, але ніяких слідів виявити не вдалося. Будівля належала Пірсу Петчетту. Повторно допитали Честера Йоркіна та Лоррейн Мелвесі, але нічого вартого уваги вони не сказали, і їх відпустили на волю.
Ед Екслі спалив героїн, а гроші й документи сховав. У його підсумкових звітах про розслідування справи «Нічної сови» ім’я Дадлі Сміта не згадувалося, як і той факт, що Девід Мертенс, визнаний убивцею Сіда Гадженса, Біллі Дітерлінґа та Джеррі Марсаласа, причетний і до страшної смерті Віллі Веннерголма і п’ятьох інших дітей у 1934-му році. Також ніде у зв’язку з цими подіями не згадувалося ім’я Престона Екслі.
Шеф Паркер скликав прес-конференцію. На ній він оголосив, що справу «Нічної сови» розкрито — цього разу по-справжньому. Бійню в забігайлівці влаштували Барт Артур «Собачник» Перкінс, Лі Вакс та Ейбрагам Тайтелбаум. Мотив — бажання вбити Діна Ван Ґелдера, колишнього зека, який видавав себе за Делберта «Дюка» Кеткарта, за якого його і прийняли під час першого розслідування. Стрілянина була задумана як акт залякування Пірса Моргауса Петчетта (він і сам нещодавно став жертвою вбивства), щоб віджати в нього його бізнес із виробництва та поширення порнографії, наркотиків та надання послуг проституток. Генеральний прокурор штату, вивчивши 114-сторінковий рапорт Еда Екслі, заявив, що в нього претензій і питань немає, — і закрив справу. Розв’язавши загадку «Нічної сови», Ед Екслі знову заслужив повагу й довіру, церемонію присвоєння йому звання інспектора транслювали по телебаченню.