Наступного дня Престон Екслі оголосив про свій намір балотуватися в губернатори від Республіканської партії.
Джонні Стомпанато, повернувшись із Акапулько, переїхав до Лани Тернер у Беверлі-Гіллс. За ним стежили сержанти Двейн Фіск та Дон Клекнер, але він сидів вдома і нікуди особливо не вибирався.
Шеф Паркер і Ед Екслі вважали його чудовим «бонусом» — це був останній із живих нападників на «Нічну сову», якого в разі чого можна буде кинути в пащу ненаситній публіці, тимчасово заспокоєній убивством справжніх злочинців. Звичайно, як тільки Стомпанато залишить Беверлі Гіллс і з’явиться у Лос-Анджелесі, його належало тут же заарештувати. Паркер хотів, щоб затримання відбулося за всіма правилами, і був готовий задля цього почекати.
Справа «Нічної сови», так само як і вбивства Біллі Дітерлінґа та Джеррі Марсаласа, не сходила із перших шпальт газет. Але нікому навіть на думку не спало, що ці злочини пов’язані між собою. Тіммі Валберн від коментарів відмовився. Реймонд Дітерлінґ опублікував прес-реліз, у якому висловив жаль за сином, який пішов так рано. Після цього він на знак жалоби на місяць закрив Дрімленд. Він жив відлюдником у своєму будинку в Лаґуна-Біч, лише в компанії його подруги та помічниці Інес Сото.
Сержант Майк Брюнінґ та офіцер Дік Карлайсл нібито так і перебували у відрядженні за межами штату.
Капітан Дадлі Сміт став однією із центральних фігур прес-конференцій, присвячених справі «Нічний сови». На прощальній вечірці на честь Тада Ґріна Сміт виголосив тост на честь свіжоспеченого інспектора поліції Лос-Анджелеса — Еда Екслі. Здавалося, його абсолютно не турбувало те, що Стомпанато залишався на волі, що за ним встановили цілодобове стеження — отже, просто прибрати його не вийде. Так само його не турбував той факт, що в найближчому майбутньому Стомпанато міг опинитися за ґратами.
Ані Престон Екслі, ані Реймонд Дітерлінґ, ані Інес Сото не привітали Еда Екслі із просуванням по службі та відновленням репутації.
Ед розумів, що їм усе відомо. Він припускав, що Дадлі також усе відомо. Вінсеннс — мертвий, Вайт ледве-ледве живий. Залишався тільки Боб Ґаллодет, але Ґаллодет нічого не знає про деталі зв’язку Престона Екслі зі справою Атертона.
Ед відчував, що готовий вбити Дадлі Сміта на місці.
Ґаллодет на це резонно заперечував, що так він поховає самого себе.
Вони вирішили зачекати і все підготувати.
Але Бад Вайт — чекати, знаючи, що він також усе знає, було просто неможливо.
Він мав катетери на обох руках, шини на пальцях. На грудях — три сотні швів. Кулі розтрощили кістки, розірвали артерії. У черепі він мав сталеву пластину. Доглядала за ним Лінн Брекен. Коли заходив навідатися Ед, вона ховала від нього погляд. Бад не говорив, та й узагалі були сумніви, що він зможе заговорити в майбутньому. Але в очах його чітко видно було питання: Що з Дадлі? Що з твоїм батьком? Що ти збираєшся із цим всім робити? Він все намагався показати пальцями латинську літеру V — знак перемоги. Лише під час третього свого візиту Ед нарешті зрозумів: це означало мотель «Вікторія», де опрацьовували злочинців хлопці із Відділу організованої злочинності.
Він поїхав туди. Там знайшов детальні матеріали до розслідування вбивств повій, яке вів Бад Вайт. Це було приголомшливо — записи обмеженого мужлана, який перевершив і самого себе і всіх розумників. Там було стільки незгасного гніву у тому його розслідуванні, і зрештою — абсолютне правосуддя, не заради підвищення по службі чи слави. Лише з одного рядочку про братів Енґлеклінґів у записах Бада Вайта Ед зрозумів, що їхній вбивця досі гуляє на волі. Кімната № 11 у мотелі «Вікторія» — там Ед зрозумів, що насправді за людина цей Бад Вайт.
Ед зрозумів, навіщо Бад послав його сюди.
Перевірка у телефонній компанії, одна розмова — і все зійшлося. Він отримав підтвердження і був готовий вершити Абсолютне Правосуддя.
У новинах казали, що Рей Дітерлінґ щодня гуляє по Дрімленду — сподіваючись розрадити своє убите горем серце в спорожнілому казковому королівстві.
Що ж, він влаштує торжество правосуддя — для Бада.
Страсна п’ятниця, 1958 рік. У ранкових новинах — сюжет про те, як Престон Екслі йде на службу до єпископальної церкви Св. Джеймса. Ед Екслі приїхав до мерії і зайшов до офісу Елліса Лоу.
Ще дуже рано — секретарки допоки не було. Лоу сидів за столом і читав газету. Ед постукав у двері.