— Згоден. Бобе, ви з Екслі поспілкуйтеся із Вейленом та Коеном. Капітане, хто у вас розслідує справу про порнуху? Тямущі?
— Троє тямущих і на додачу Сміттє-Джек, Джек Вінсеннс, — посміхнувся Міллард. — Без образ, Еллісе. Я знаю, ви тепер ніби як рідня.
Лоу почервонів.
— Екслі, хочете щось додати?
— Взагалі-то усе, що я хотів сказати, уже сказали Бобі й капітан, але мушу підкреслити ще два моменти. По-перше, Сьюзен Леффертс — також із Сан-Бернардіно. А по-друге, якщо бійню вчинили не наші затримані або інша чорна банда, значить, машину біля кафе залишили навмисне, щоб заплутати слідство й кинути підозру на негрів, а отже, ми маємо справу із добре продуманим планом.
— Думаю, ми вже затримали вбивць. До речі, як там справи із міс Сото?
— Я над цим працюю.
— Працюйте активніше, будь ласка. Старання важливі для школярів, від дорослих людей вимагають результату. Ходімо, джентельмени.
Ед заїхав додому, щоб перевдягнутися й рушити в Мак-Ніл.
У дверях стирчала записка:
«Екслі!
Я не відмовляюся від жодного слова, яке тобі сказала, але я телефонувала додому, і сестра мені розповіла, що ти заїжджав до них і, здається, був справді занепокоєний, і це мене трохи навіть зворушило. Ти добре до мене ставився (коли не використовував мене для своєї кар’єри або не бив морду людям), і я подумала, що я, може, і сама пристосуванка, бо ж так само тебе використовую, знайшовши у тебе прихисток, у якому можна прийти до тями, і завдяки тобі маю пропозицію від містера Дітерлінґа, яка в подальшому може допомогти мені влаштувати своє життя, і що я живу у скляному будинку, так що не варто кидатися в ньому камінням. Це достатньо схоже на вибачення, думаю, тобі вистачить. А співпрацювати з поліцією я й надалі не збираюся. Зрозумів? Як думаєш, містер Дітерлінґ серйозно казав про ту роботу у Дрімленді? Сьогодні я збираюся пройтися по магазинах і спустити решту грошей, які ти мені дав. Бодай якесь заняття, аби тільки не згадувати про те, що зі мною сталося. Я повернуся ввечері. Не вимикай світло.
Інес».
Ед перевдягнувся і приклеїв скотчем до дверей запасний ключ. Світло залишив увімкненим.
Розділ 32
Джек сидів у своїй машині, чекаючи на Бада Вайта, за яким повинен стежити. Руки побиті, одяг подертий — не така вже й проста справа відчиняти двері гаражів. Перелякані негри влаштовували на пошукові групи засідки і втікали манівцями. А «меркурія» Коутса як не було, так і нема; до того ж він досі не міг прийти до тями після почутого від Мілларда, добре, що той зв’язався з ним телефоном, — інакше Джек би зі страху обісрався.
— Вінсеннсе, із Еллісом Лоу зв’язалися двоє свідків. Заявили, що їм відомо про плани Дюка Кеткарт налагодити схему із виробництва та продажу тієї самої порнухи, яку ми розслідуємо. Не думаю, що це пов’язано із бійнею у «Нічній сові», але, можливо, у тебе є щось нове?
— Ні, — сказав Джек. — А інші хлопці нічого не нарили? — тут же спитав він і собі.
— Нічого, — відповів Міллард.
Він не знав, що останні рапорти Джека — туфта. Також йому не було відомо, що Джеку по барабану вже і порнуха, і «Нічна сова». Він не знав, що Джек не заспокоїться, поки в його руках не опиниться досьє Сіда Гадженса на нього, а негри — байдуже, винні чи ні, — не вирушать до газової камери.
Він не спускав очей із дверей ізолятора: копи якраз затягували туди шістьох чоловіків, засуджених раніше за злочини сексуального характеру. Усередині на них чекав Бад Вайт — він обробляв їх шматком гумового шлангу, щоб не залишалося слідів на тілі. Учора Джек упустив Вайта — і Дадлі був сам не свій. Сьогодні Джек не облажається, а коли закінчить із цим — навідається до Сіда Гадженса.
Вийшов Вайт. У світлі вуличних ліхтарів Джек чітко розгледів плями крові на його сорочці.
Він увімкнув двигун і взявся чекати.
Розділ 33