/«Нове життя», 30 июня 1943 года/
***
«Помогли нам визволятись
Люди із орлами —
Отож фюрер Адольф Гітлер
3 своїми синами.
Вставай, Тарас, подивися,
Як б'ються з жидами
Українці й німці, заповіт твій
Не пролунав дарма.
Твоя слава не пропала,
Наша слава й воля.
Для Вкраїни усміхнулась
Щасливая доля.
/С. Коваленко, «Розійшлася чорна хмара», с. Куйбишево. «Нове життя», 30 июня 1943 года /
«Не будемо говорити про жертви, будемо дивитися на Захід! Там жертви приносяться народом, на боці якого ми хочемо стояти. Доля нашої любимої України перебуває в руці Адольфа Гітлера, йому ми даруємо своє довір'я, тому що ми віримо в його перемогу!»
/Д. Е. Ш., Пологи. «Наше життя», 7 июля 1943 года/
***
«Посадники, старости мов батьки очолюють життя села. Ніщо не забувається. Школу вважається не менш важливою нивою, де виховуються квіти нового життя без більшовицького дурману. Вона виглядить мов квітка в центрі села, забезпечена паливом, вчителями. Вчитель зайняв своє почесне місце, йому не доводиться принижено випрошувати палива для себе. Всі недоліки, що залишились від рад, викорінюються. Господарство збагачується і збагачується, і щоб можна було самостійно господарювати».
/П. Корж, «Українське село», с. Сисикулак. «Нове життя», 10 июля 1943 года/
***
«Пологівським драматичним театром була поставлена музична оперета «Гейша». Художнім оформленням п. Фостов дав вірне поняття глядачеві про красиві японські чайні. Особливо чудове було оформлення над авансценою листя, що звисало з дерев мов живе. Роль Маркиза — губернатора грав артист Чіча. Пан Чіча серйозно віднісся до своєї ролі і дуже гарно виконав її (починаючи з гриму і кінчаючи ходою). Капітана корабля грав режисер п. Шенгір, який забував про роль і весь час намагався слідкувати за грою артистів, почуваючи відповідальність за постанову. Тому роль капітана не досить яскраво виражена…
Бажано, щоб сцена нашого театру частіше оживлялася подібними оперетами».
/А. Рейнвальд, «Нове життя», 17 июля 1943 года/
***
«За містом Пологи на 130 га стрункими рядами розташувався Державний лісомеліоративний та плодовий пітомник.
Восени 1943 р. пітомник зможе дати 17000 шт. — тобто на 100 га садів — доброякісного посадкового матеріалу.
Декоративних дерев — 36.000 шт., якими можна озеленити 180 кілометрів вулиць та шляхів. Для полезахисних смуг пітомник має 3000000 шт. доброякісних сіянців на 300 га смуг.
Повесні 1943 року пітомник відпустив держгоспу, громгосподарствам та населенню плодових дерев 16400 шт., декоративних для озеленення — 4500 шт.»
/«Наше життя», 21 июля 1943 года/
***
«Куйбишевський район — сільсько-господарський район, а звідси і утворені цехи мають сільсько-господарський ухил, а саме: один деревообробний цех, в якому працює 13 чоловік, кузня и 3 чол., лимарня — 4 чол., два бляшано — слюсарних цехи — 6 чол., чинбарня, де виробляють шкіри для збруї, — 1 чол., і салотопка — 1 чол. Крім того, для обслуговування населення та громадських господарств є 7 шевських майстерень, де працює 40 чол., 2 кравецьких — 12 чол., майстерня ширвжитку — 3 чол,. карє'р білої глини — 5 чол., майстерня по виготовленню валянок — 2 чол., гончарня — 2 чол. і кошико-в'язальна — 4 чоловіки. Вищезазначені цехи віготовляють бричкові вироби, провадять ремонтні роботи, ковальські, виробляють гончарний посуд, сапетки, кошики, валянки, виготовляють одяг, головні вбори, тулупи, шапки, нове взуття, а також ремонт з свого матеріалу та з матеріалу замовника».
/«Нове життя», 7 августа 1943 года/
***
«По Пологівському району… промгосподарство «Сигнал» (посадник п. Моторін) уже закінчило молотьбу. Культивацію чорного пару на 130 га проведено вже четвертий раз. Зорано на зяб 72 га, етерні під озимину зорано 180 га.