ГОПС, ТОПС, ХЛОПС, ГЛОПС, і К°,
Мопс-стріт, № 110».
На 31-е число біжучого місяця до контори «Гопс, Топс, Хлопс, Глопс і К°» зголосилося зо два десятки молодих побожних джентльменів. Але наш діловий чоловік не квапиться укладати контракти, — ділки взагалі обачний народ, — і тільки після якнайсуворішої перевірки побожності кожного молодого джентльмена претендента зараховують на роботу, і він одержує квитанцію за свої п'ятдесят доларів (звичайний страховий внесок) від солідної фірми «Гопс, Топс, Хлопс, Глопс і К°». На ранок першого числа наступного місяця господиня не присилає рахунку, як обіцялася, — недбальство, за яке вимогливий глава фірми «опсів» неодмінно вишпетив би її, якби задля цього зволив затриматись у місті бодай на день.
Хай там як, та констеблям довелося несолодко, бо нагасалися по всіх усюдах, а спромоглися лише на одне — охрестити нашого ділового джентльмена «Енеєм», що дехто розшифровує як н. є. і., і що, своєю чергою, мало б розшифровуватись як класичне латинське non est inventus.* Тим часом молоді джентльмени, всі як один, стають менш побожні, а господиня, витративши шилінга на гумку найвищої якості, вельми ретельно витерла пам'ятний запис на берегах великої родинної Біблії, що його хтось, з дурної голови, приторочив до притч Соломонових.
Примітки
Текст Едґара По “Raising The Wind; or Diddling Considered as One of the Exact Sciences” («Здобування грошей, або Шахрайство як точна наука») вперше було надруковано 14 жовтня 1843 року у філадельфійській газеті “Saturday Courier”. Вдруге — 13 вересня 1845 року у нью-йоркській газеті “Broadway Journal” (але вже без першої назви “Raising The Wind ” у заголовку).
Раз, два, три, Грав я і ти. Абель, жабель, киш, миш, Тобі дуля, мені книш. — В оригіналі епіграф такий: Hey, diddle diddle, The cat and the fiddle. From an Epic by “Flaccus.” (Гей, дурити, дурити, Кіт та скрипка. З епосу за «Флакком».)
Єремія Бентам (1748-1832) — англійський філософ, юрист і соціальний реформатор.
Джон Нійл (1793-1876) — американський письменник і критик.
Другий — хрещений батько найважливішої з точних наук — був великою людиною за великим, навіть можна сказати, за найбільшим рахунком. — В цьому українському перекладі не названий другий Єремія, а в оригіналі сказано “Jeremy Diddler” (Єремія Шахрай). Єремія Шахрай — прізвисько Джеймса Кенні, персонажа театрального фарса «Здобування грошей» (“Raising The Wind”) 1803 року. Це нужденний підступний пройдисвіт. Можливо, саме від його прізвиська “Diddler” пішло англійське дієслово “diddle” в значенні — обдурювати, шахраювати, надувати. Характер Єремії Шахрая обговорюється в романі Германа Мелвілла «Спокусник: його маскарад» (1857 р.). Також цей персонаж з’являється в романі «Девід Думпс, або Бюджет промахів» (1838 р.) англійського письменника Томаса Бейлі
Якби Платонові спало таке на думку, він не зганьбився б через ту обскубану курку. — Широко відома суперечка між давньогрецькими філософами Платоном і Діогеном. «Людина, — сказав Платон, — це двонога тварина без пір'я». Тоді Діоген обскуб курку і зі словами: «Ось твоя людина», — поставив її перед Платоном. Довелося Платону зробити уточнення: «Двонога тварина без пір'я і має нігті».
«Людину створено для скорботи» — вірш Роберта Бернса.
in petto — у малому (латин.).
... по-бробдінґнезькому. — Бробдінґнеґ — країна велетнів у «Подорожах Гуллівера» Джонатана Свіфта.
Флакк — псевдонім американського поета Томаса Уорда. В рецензії на збірку цього поета По назвав його «дев'яностодев'ятирядним віршомазом».
ut canis a corio nunquam absterrebitur uncto — як собака кістку (латин.).
Якби він не був Олександром, то став би Діогеном. — Слова Олександра Македонського: «Якби я не був Олександром, то став би Діогеном».
Фрей Геррен — напевно мається на увазі «розбійник». Мабуть це ім’я Frey Herren (можливо, придумане самим Едґаром По) є трохи зміненим виразом “Frei Herren”, що озачає «вільні люди», тобто розбійники.
Дік Терпін — відомий англійський розбійник XVIII ст., загинув на шибениці.
О'Коннел Даніел (1775-1847) — один з лідерів ірландського визвольного руху.