10 грудня. Вівторок
Минулої ночі прибрали барикади з Лютеранської, Банкової, Інститутської та Грушевського. Коли я йшов пішки з культурного центру «Майстер-клас» після вечірки, організованої Французьким інститутом, на вулиці було холодно та безлюдно. Печерська лавра з її надбрамною церквою здавалася декорацією для зйомок якогось історичного фільму. А коли дійшов до метро «Арсенальна», побачив величезну військову машину радянського часу. Незрозуміло, для чого її було зроблено — чи то для тарану барикад, чи то для пробивання дірок у стінах будинків. Далі по Грушевського поруч із Будинком офіцерів з паркових лавок було зроблено перший ряд барикади, а другий — вже з ламаних меблів, залізних сміттєвих урн та іншого підручного матеріалу. Біля вогнищ, які палали в залізних бочках, було багатолюдно. Перед барикадою стояли бійці «Беркута», за барикадою — майданівці й просто ті, хто прийшов із ними поговорити про політику. Зокрема, кілька жінок, чиї голоси якось по-особливому виділялися на тлі цієї революційної картинки. Далі, за барикадами, знову стояли солдати. Коли я звернув за Будинок офіцерів, то побачив невеликий прохід між стіною вевешників, які стояли зі щитами, і стіною будинку. Поблизу вевешників проходив маленький мітинг, якась жінка в мікрофон зверталася до них зі словами «Я — мати п’ятьох дітей». Солдати дивилися на неї втомленими очима. Трохи далі по Інститутській — знову солдати, тільки вишикувані вже в колону і ніби як готові кудись іти. Голова колони «дивилася» вниз, на Майдан. Я йшов і все фотографував. А сьогодні вранці виявилося, що барикад більше немає, але при цьому ніякої інформації про зіткнення з міліцією, про поранених і заарештованих. Дивно.
13 грудня
Повернувся з Луцька разом із Петром Коробчуком і Миколою з «Твердині». Заїхали до мене, поснідали, випили кави і пішли на Майдан. День сонячний і холодний. Чудовий настрій. Зупинилися спочатку на Прорізній у сквері, фотографував гостей на рекламних лавках, зроблених у формі кавових чашок. Пройшли через декоративну барикаду на стику Прорізної та Хрещатика і тут же на тлі наметів побачили аніматорів у костюмах героїв із діснеївських мультиків — Панду з «Кунг-фу панда» і білочку з «Льодового періоду». Панда видалась актуальнішою, враховуючи, що хлопчаки будинку часто вигукують «Панду геть!» — дитячий парафраз на кричалку «Банду геть», яка тисячі разів звучить на Майдані. Фотографувалися з дядьком у костюмі Панди. У нього теперь немає твердої такси за фотографію з ним. «Давайте, скільки можете!» — сказав він. Микола дав йому 10 гривень, я — теж 10. Знайшли майданівський намет із написом «Волинь». Петро і Микола сфотографувалися на тлі намету земляків, і ми вирушили на Майдан. Навколо повно туристів. Усі радіють сонцю та фотографуються на тлі революції. Багато росіян. Виявляється, якась турфірма у Краснодарі організовує тури на Майдан і робить непоганий бізнес. Квитки на літаки між Києвом і Москвою теж розкуплено, такого ажіотажу давно не було. Російські шоу-зірки летять фотографуватися на тлі барикад. Вже засвітилися телеведуча Собчак і стиліст Звєрєв.
Поки мене не було в Києві, барикади на Інститутській і біля ЦУМу «добудували». Це не складно, адже погода дозволяє! Люди просто набирають у мішки сніг і відколені від дороги шматки товстого льоду та піднімають ці мішки на вершину барикади. Тепер вони явно вищі 4-х метрів у висоту. Може, навіть 5 метрів. Щоправда, штурму, незважаючи на побоювання та погрози влади, не було. Не було, але рано чи пізно буде — до Києва продовжують стягувати міліціонерів і «беркутівців» із Донецька, Рівного, інших регіонів. А поки що атмосфера на Майдані та Хрещатику святкова, а з цими «пандами» і «білочками» взагалі майже карнавальна.