Выбрать главу

Київський окружний адміністративний суд ухвалий не­сподівано рішення про визнання недійсним скасування євроінтеграції. Напевно, суд проходив удень, а не вночі. Щоправда, в рішенні суду сказано, що «скасовувати або починати ведення міжнародних переговорів може тільки президент або той, кому президент це доручив». Тобто якщо Янукович офіційно доручив Азарову припинити роботу що­до підписання, то тут вже нічого не поробиш. Якщо ж формально Азаров виступив окремо від Януковича, а Янукович, як мені здається, всюди хоче це показати, то ніщо не заважає Януковичу послати Азарова к бісу і підписати завтра угоду про асоціацію у Вільнюсі. Тим більше, що Адміністра­ція Президента підтвердила, що Янукович таки їде на саміт. А навіщо їхати, якщо не збираєшся підписати угоду? Тільки для того, щоб над тобою посміялися?!

У Харкові сьогодні відбулося незвичайне свято — день народження Юлії Тимошенко. Виявляється, їй уже 53 роки. Ворота лікарні, в якій вона чи то лікується, чи то відбуває покарання, прикрашені квітами, гаслами, прапорами України та Євросоюзу. Соратники Тимошенко просто біля воріт поставили трибуну і поздоровляли Юлію Володимирівну за допомогою гучного зв’язку. Зібралося близько 500 людей, до воріт піднесли величезне серце з червоних троянд, установлене на дерев’яній платформі з європейською символі­кою. Замість звичних плакатів з написом «Юлі — волю!» цього разу на більшості плакатів було написано «Україні — волю!» Вхід до самої лікарні заблоковано міліцією, а під’їзди до лікарняних воріт контролюються даішниками.

Колона студентів КПІ сьогодні йшла по проспекту Перемоги на Майдан. За ними їхав автобус із «беркутівцями». Студенти вимагали, щоб їм дозволили участь у мітингах замість занять. На Західній Україні вже в багатьох вишах почалися «політичні канікули». У Києві поки що тільки студентам Національного університету та Києво-Могилян­ської академії дозволяють мітингувати замість занять. До того ж міністр освіти Дмитро Табачник пригрозив сьогодні позбавляти стипендій тих студентів, які беруть участь у мітингах.

Самі ж студенти облаштовують на київському Майдані культурне життя. Вже домовилися про кіновечір і концерти молодих музикантів і заодно поставили ящик для «буккросингу» — для обміну книгами та журналами. Просять насамперед приносити книги українських письменників і на кожній книзі ставити напис «На пам’ять про Євромайдан». Правило просте: хочеш узяти книгу почитати — поклади в ящик свою книгу.

Путін нарешті повідомив, чим «купив» Януковича. Виявляється, це чергова обіцянка знизити ціну на газ до 270 доларів за тисячу кубів, обіцянка пільгового 15-мільярдного (у доларах) кредиту, якихось економічних преференцій і знову — спільне виробництво літаків Антонова! Десь я це вже чув.

28 листопада. Четвер

Вечір. Президент Янукович полетів до Вільнюса, але навіщо він полетів на саміт ЄС, поки що незрозуміло. Тим більше, що його прихильники носили по Києву труну «євроінтеграції», загорнуту в прапор геїв і лесбіянок. Антиєвропейська кампанія, організована мифічним, скоріше віртуальним громадським рухом «Український вибір», уже втомила. По всій країні висять плакати і білборди, на яких картинкою показано, що всі українці після під­писання Угоди про асоціацію з ЄС стануть гомосексуалі­стами і лесбіянками. Навіть у метро щоразу доводиться проїжджати на ескалаторі повз десятки цих плакатів. У Києві над цією рекламною кампанією сміються, але боюся, що на сході та в провінціях люди з сердечної простоти можуть подумати, що перетворення всіх на геїв і лесбіянок — це умова, висунута Європою Україні, без виконання якої ніяких угод підписано не буде. Путін сьогодні знову нагадав, що українські банки та фірми заборгували російським банкам понад 30 мільярдів доларів. І це не рахуючи державних боргів. Росія продовжує торгові війни з Україною. Сьогодні заборонено імпорт українського фарфору.

А вдень падав мокрий сніг. Падав і майже відразу танув. На Майдан колоною прийшли тисяч п’ять студентів. Ближче до вечора на сцену Майдану піднявся Слава Вакарчук і попросив присутніх не опускати руки, не розчаровуватися, навіть якщо завтра у Вільнюсі Янукович не підпише угоду про асоціацію. Він хотів було вже йти зі сцени після свого короткого виступу, але люди закричали: «Заспівай! Заспівай!» І він без музичного супроводу разом із тисячами присутніх на мітингу заспівав «Вставай, мила моя, вставай».

Хочеться випити перед сном джин-тоніка. Джин у домі є, а тоніка немає. Країна все-таки не «встає» так, як вона піднімалася проти фальсифікації президентських виборів 2004 року. Це не повторення Помаранчевої революції. Це просто небажання ховати «європейську мрію». На півдні та сході цієї мрії просто не існує. Для Донецька і Севастополя Європа занадто далека. А для Західної України, для Львова, Тернополя, Івано-Франківська та Чернівців, вона набагато ближче. Тому там суспільство вирує, а на сході — тиша.