Ясно, що сам Янукович ніякого бажання повертатися в Україну не має, а значить це, що всі операції з його можливою участю плануються російськими спецслужбами. Спецслужби поспішають розіграти «карту Януковича» перед президентськими виборами в Україні. Після них від живого Януковича Росії ніякої користі вже не буде.
У самому Слов’янську, повністю контрольованому сепаратистами, відбулися погроми будинків, які належать циганам. Представники сепаратистів заявили, що проведені погроми були цілком «законні», оскільки під час погромів одночасно проходили обшуки циган, підозрюваних у торгівлі наркотиками. Також цілком «законними» представники сепаратистів вважають захоплення в заручники двох українських журналістів і утримування під охороною в невідомому місці колишнього мера Слов’янська Нелі Штепи, що спочатку підтримала сепаратистів, але потім виступила проти них, заявивши, що сепаратистами насправді керують російські офіцери спецслужб.
Телевежу в Слов’янську теж захоплено сепаратистами. Всі українські канали відключено, зате включено всі російські та розпочав мовлення новий «слов’янський телеканал», який у першу чергу повідомив, що владу в Києві захоплено євреями.
У сусідньому Луганську сепаратисти, які захопили будівлю Служби безпеки України, вже говорять не про «Донецьку Народну Республіку», в яку мусила б увійти й Луганська область, а про окрему «Луганську республіку». Мабуть, їхні надії на військову допомогу Росії зменшуються.
22 квітня. Вівторок
Уранці підвозив хлопців до школи. По дорозі Тео запитав: «Тату, а хто був кращий: Сталін чи Ленін?» Я відповів: «Ленін. Тому, що він помер раніше!» Хлопчаки кивнули, відповідь їх задовольнила.
У Росії нарешті показали з двох боків медаль «За повернення Криму», якою нагороджуватимуть анонімних «героїв російської армії», що брали участь у окупації півострова. Путін так і сказав: «Прізвищ їхніх ви не дізнаєтеся, але нагороди вони отримають!» Найцікавіше, що на медалі вибито дати операції з анексії Криму — «20.02.2014—18.03.2014». Тобто операцію з захоплення Криму Росія почала, ще коли Янукович був у Києві і навіть не збирався тікати і коли ще не було розстрілу учасників протесту на Майдані. Ось так таємне стає явним.
У річці Сіверський Донець біля Донецька знайшли два трупи зі слідами тортур. Один із убитих виявився депутатом районної ради містечка Горлівки, який не давав сепаратистам знімати український прапор із будівлі мерії. Вчора ж із захопленого сепаратистами Слов’янська стріляли з автоматів по українському транспортному літаку, що пролітав низько над містом. Влада, як і раніше, говорить про продовження антитерористичної операції, але ніяких дій проти сепаратистів і російських військових не ведеться.
Із видавцем Миколою Кравченком сьогодні їздили на один день на його машині до Черкас. Перед Переяславом-Хмельницьким міліція закрила об’їзну дорогу. Потім дізналися, що за півгодини до нашого приїзду там вибухнула автозаправка. Вибухом було зруйновано магазинчик, у якому також працювало маленьке кафе. Відразу по радіо повідомили про підозри на теракт, але до вечора версію теракту було відкинуто — вибухнув газ. Загинуло 6 осіб, сім осіб поранено, і вони лежать у лікарні. Коли переїжджали міст через Дніпро, на іншому березі нас зустрів блокпост озброєних міліціонерів і військових. Помахали їм рукою і поїхали далі. Напруження триває, і хоча від Черкас до Донецька близько тисячі кілометрів, але народ все одно готовий до нападів сепаратистів.
У Черкасах удень зустрічався зі студентами технічного коледжу, потім виступив у обласній бібліотеці, увечері — в художньому музеї. Повернулися до Києва близько півночі, постійно слухаючи новини по радіо. Окружну дорогу навколо Переяслава-Хмельницького все ще було закрито для проїзду, довелося об’їжджати.