«Український гуманізм» — це теж окреме явище. У Харкові районний суд дав по два місяці арешту озброєним бойовикам, які захопили в день президентських виборів виборчу дільницю в містечку Новий Айдар, а їхнього командира — до того ж священика православної церкви Московського патріархату Володимира Марецького — взагалі звільнив од покарання. Щоправда, православна церква пообіцяла тимчасово відсторонити його від виконання церковних обов’язків, але, як мені здається, взявши в руки автомат Калашникова, він сам уже відсторонився від виконання обов’язків священика!
У Криму з 1 червня заборонено використання української гривні як валюти. Тепер Крим — територія російського рубля. Щоправда, з банками проблеми залишаються, і навіть заплатити за електрику або за комунальні послуги виявляється проблематичним — потрібно простояти в черзі декілька годин. Відпочивальників на кримських пляжах поки що немає, але місцеві жителі все ще сподіваються на Путіна. Адже він уже дав указівку не тільки співробітникам поліції, але й усім співробітникам судової системи Російської Федерації проводити відпочинок на батьківщині, а не за кордоном. Щоправда, в цих інструкціях не було конкретної вказівки відпочивати в Криму, тому ніхто не може дати гарантію, що російські чиновники, поліцейські та судді поїдуть до Криму.
Громадяни України цього року до Криму не збираються. Це вважається непатріотичним. Зате готелі, турбази та санаторії Одеської, Миколаївської, Херсонської та Запорізької областей, знаменитих своїми піщаними морськими пляжами, вже майже повністю заброньовано. Одначе плани багатьох українців на літній відпочинок змінює мобілізація в армію. Чоловіків призивають на 45 діб і після коротких навчань відправляють у гарячі точки на сході країни. Найгарячішою точкою насправді є лінія російско-українського кордону, через яку сепаратистам постійно надходить зброя, через яку майже щоночі прориваються автомобілі та вантажівки з новими російськими добровольцями — в основному колишніми військовими з досвідом війни в Афганістані та в Чечні. Збираються ці добровольці в Ростові-на-Дону недалеко від українського кордону, і потім групами прориваються на територію України. Часто до них на допомогу з боку України виходять озброєні сепаратисти, відволікаючи на себе увагу нечисленних прикордонників. Російські прикордонники спокійно пропускають на українську територію як зброю, так і тих, хто вміє нею професійно користуватись. Іноді українські прикордонники пропускають назад, на російську територію, рефрижератори з загиблими російськими громадянами. Нещодавно такий холодильник на колесах перевіз до Росії 33 труни з бойовиками, вбитими під час штурму Донецького аеропорту. Серед загиблих були жителі Чечні, інших республік Північного Кавказу і навіть Москви. У відповідь Слідчий комітет Російської Федерації відкрив проти української армії кримінальну справу, звинувативши армію в використанні неправильних способів ведення бою.
Рамзан Кадиров, нинішній президент Чечні, який ще кілька днів тому говорив, що чеченці в Україні не воюють, раптом повідомив, що всі воюючі в Україні чеченці перебувають там «у своїх особистих справах», але сам Кадиров готовий надіслати в Україну ще 74 тисячі чеченців «для наведення ладу та виконання наказу Путіна».
Саме ж про зміст «наказів Путіна» ніхто нічого не знає, крім найближчого оточення російського президента. Напевно, саме через цю «загадковість», через неможливість передбачити наступний крок Путіна лідер французьких правих Марі Ле Пен заявила, що вона в захваті від його дій. Так, усе більше європейських правоекстремістських політиків починають дивитися на Путіна з натхненням, як на суміш Сталіна і Че Ґевари. Виникає враження, що ще трохи, і по вулицях деяких європейських міст пройдуть демонстрації на підтримку Путіна та його політики в Україні й на території колишнього СРСР. Напевно, саме ці передчуття штовхають тепер уряди Литви, Латвії й Естонії на пошуки більш дієвих способів захисту свого суверенітету, на нові звернення до керівництва НАТО з проханням розмістити на території Балтійських держав додаткові військові контингенти Північноатлантичного військового союзу.