Росія знову почала маневри техніки на далеких підступах до українського кордону. Поки що ця техніка не входила до 20-кілометрової прикордонної зони, але що таке 20 кілометрів? Це двадцять хвилин дороги для будь-якого танка або будь-якої бронемашини піхоти.
Європа тим часом, навіть отримавши від США докази того, що три танки минулого тижня в’їхали в Україну з російської території, про нові санкції проти Росії тільки говорить. Виникає враження, що Європа шукає привід зробити кілька кроків убік від українського конфлікту. Європа хоче займатися бізнесом і говорити про демократію, а не займатися демократією і говорити про бізнес. Україні ж належить займатись і демократизацією суспільства, і порятунком національної економіки. Президент Петро Порошенко поки що залишається оптимістом і дав указівку українському МЗС готувати його візит до Брюсселя на 27 червня для підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Ясна річ, що такі угоди під час війни не підписують — ось вам і ще один привід не називати те, що відбувається, війною. Але до 27 червня за пасивності Європейського Союзу ситуація може змінитись, і не в кращий бік. У такій ситуації ЄС може сам назвати боротьбу з сепаратистами в Донбасі «війною» і попросити перенести підписання угоди на більш віддалене майбутнє.
23 червня 2014 року. Україна. Війна з перервою на кінофестиваль
Президент України Петро Порошенко віддав наказ про припинення вогню на сході країни з 22:00 20 червня терміном на один тиждень, тобто до 27 червня. Тут же на нового українського президента обрушилися з критикою багато військових, заявляючи, що таке перемир’я тільки дасть терористам можливість зміцнити свої позиції. Керівництво Росії спочатку нібито схвалило миролюбний жест Петра Порошенка, але дуже швидко змінило свою точку зору. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров оголосив заяву про припинення вогню ультиматумом на адресу сепаратистів, який не може привести до деескалації ситуації в Донбасі. І дійсно командири сепаратистів одразу зробили заяву, що ніякого перемир’я не визнають, і продовжили військові дії проти українських військових і прикордонників. За перші три дні перемир’я бойовики Донбасу відкривали вогонь по українських військовихпонад 30 разів, багато солдатів і офіцерів було поранено, одного офіцера вбито.
Але українська армія та батальйони добровольців в атаку на сепаратистів не йдуть і бойові дії не починають. Усі прекрасно розуміють, що, як тільки тиждень перемир’я закінчиться, все почнется знову. Але говорити про це не прийнято. Адже всі чекали настання 27 червня не тому, що о 10-й ранку цього дня офіційно закінчується термін здачі зброї сепаратистами. 27 червня має набагато більш важливе значення для найближчого та більш віддаленого майбутнього України тому, що в цей день Європейський Союз і Україна підписують Угоду про асоціацію, точніше — його економічну частину. Політичну частину угоди Петро Порошенко вже підписав на початку червня. Саме цей акт підписання і був головною причиною оголошеного тижневого перемир’я. Чому? Тому, що такі документи країна, яка перебуває в стані війни, підписувати не може. Саме тому Росія знову підвела десятки тисяч своїх солдатів і тисячі одиниць військової техніки до українського кордону, розраховуючи провести перед 27 червня «миротворчу операцію» з розмежування Донбасу та решти України щільною лінією своїх військ. Тоді б уже ніхто не говорив про підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Але Україна зіграла на випередження, точно так, як Росія зіграла на випередження зі США в питанні Сирії, оголосивши, що Сирія готова віддати своє хімічне озброєння.
Наприкінці минулого тижня у відповідь на оголошення перемир’я командири сепаратистів пообіцяли, що в неділю, 22 червня, в чергову річницю нападу фашистської Німеччини на Радянський Союз, у Києві буде повстання проти «хунти» й оголошення про створення «Київської Народної Республіки», яка також захоче возз’єднатися з Російською Федерацією, як і «Луганська Народна Республіка» і «Донецька Народна Республіка». Кияни дуже здивувалися. Незважаючи на те, що близько 70 відсотків жителів чотиримільйонного міста розмовляють російською, але проросійських симпатий у Києві в останні двадцять років не помічали. І ось у Печерській лаврі — православному «Ватикані» Російської православної церкви, що перебуває під керівництвом Московського патріархату, зібралося близько 250 прихильників Росії, і вони вирішили, що підуть з іконами хресним ходом на Хрещатик, де оголосять про свої цілі. На виході біля Печерської лаври вже зібралося два десятки російських журналістів, кілька телекамер російських телеканалів теж із нетерпінням чекали початку дійства. Та ба — воно так і не почалось. Кияни, почувши про підготовлюваний хресний хід, разом із добровольцями, що досі залишаються на Майдані Незалежності, прибули до Лаври та заблокували всі виходи з монастиря. Проросійське повстання в Києві не відбулося. Щоправда, треба сказати, що і це дійство було зовсім не масовим. Хресний хід 250 прихильників Путіна блокували близько 500 прихильників незалежності України від Росії.