Цей медовий місяць, безперечно, складався найдивовижнішим чином. Ми залишили позаду навіть героїв кінофільмів. І ось, без жодних зусиль із нашого боку, ми опиняємося прямо у центрі найзахопливішої та найзагадковішої інтриги. Усе це на додачу до найчудеснішої у світі історії кохання, і героїн з кокаїном постійно під рукою для розв’язання найдрібніших деталей.
— Ну, — сказав я Феклізові, — мені все підходить, ліпше й не придумаєш. Я постараюся забути, що ви говорили про мій розум, бо не пасує молодому чоловікові хизуватися інтелектуальною зарозумілістю. Але, безперечно, я найщасливіша людина на землі.
Пан Гектор Лярош розважив нас годиною захопливої розповіді про деякі зі своїх подвигів на війні. Його скромність була не меншою за його хоробрість; але незважаючи на це, ми досить чітко побачили, які дивовижні хитрощі він запровадив для служіння нашій країні у скрутний для неї час. Ми уявляли, як він перехитрив вайлуваті голови гунів, з їхньою повільністю і педантичністю у діях.
Єдиним недоліком того вечора було те, що ми не змогли його вмовити понюхати трохи снігу. А знаєте, як це, коли хтось трохи випадає з компанії. Він перепросився, аргументуючи свою відмову строгими інструкціями. Він погодився з нами, що це нікому не потрібний канцелярський формалізм, але, «звісно, вони у чомусь мають рацію, бо є досить багато хлопців, які жодного поняття не мають, як його вживати, можуть трохи перебрати і розповісти комусь зайвого — знаєте, як це буває».
Тож ми залишили його спокійно курити, а самі повернулися до нашої затишної нірки і провели найчарівнішу з ночей, шепочучи про уявні інтриги, від чого дивним чином виростали крила справжньої енергії нашого кохання. Ні я, ні Лу так і не спали. Ми просто пливли собі крізь темноту, поки не зустріли ранкову зорю, що пестила схили Позіліппо, а перші промені сонця, що сходило, передавали захопливе вітання блакитним водам Неаполітанської затоки.
Коли потяг зупинився, біля дверей уже стояв Гектор Лярош, роздаючи вказівки бездоганною італійською. Ми отримали найкращий номер у найкращому готелі, а наші речі приїхали не пізніше як за десять хвилин після нас, сніданок був довершеною поемою, також у нас була замовлена ложа в опері та заброньовані квитки наступного дня до Капрі, де було зарезервовано номер у Калігулі. Зранку ми сходили до музею, потім після обіду поїхали машиною подивитися Помпеї, а пан Лярош усе так чудово організував, що навіть після такого насиченого дня ми залишалися абсолютно свіжими і муркотіли напівзакритими устами магічну фразу: «Dolce far niente»[10].
Здається, більшість людей спотикаючись ідуть по світу, навіть не уявляючи, що життям можна насолоджуватися. Звісно, тут справа у темпераменті.
Але навіть ті нечисленні поціновувачі мови Шеллі, Кітса та Свінберна розглядають концепцію задоволення як утопічну.
Більшість людей мовчки погоджуються, наприклад, що запаморочлива екзальтація «Звільненого Прометея» — почуття напускне. Підозрюю, що насправді, якщо дати посередній людині героїну і кокаїну, це не дасть особливих результатів, як би ти не старався. Ти не можеш видобути з людини те, чого там немає.
У дев’яноста дев’яти випадках зі ста будь-який стимулятор будь-якого походження діє таким чином, що тимчасово усуває гальма, нав’язані освітою і вихованням.
Звичайна сп’яніла від алкоголю людина втрачає захисну оболонку цивілізації. Але якщо правильній людині дати наркотик, то дуже ймовірно, що він притупить її розумові здібності й у результаті вивільнить її геніальність. Коулрідж — яскравий цьому приклад. Коли так сталося, що він запхав у себе правильну кількість лаудануму, він створив уві сні Кубла Хан, один з найвеличніших мовних скарбів.
А чому ця поема не завершена? Бо до нього прийшов у якійсь справі чоловік з Порлока і повернув його до нормального стану, і в результаті він забув майже всі рядки поеми, окрім декількох.
Аналогічно маємо Герберта Спенсера, який щодня приймав морфій упродовж усього свого життя, десятиріччями. Без морфію він був би просто вередливим інвалідом, якого постійно жере біль у тілі. А з ним він був генієм, чиї праці підсумували філософську думку ХІХ сторіччя.