«Оля» дуже нагадує мені себе саму. У мене є хворобливе бажання бути підступною та неймовірно жорстокою потворою.
Лам говорив мені про це дуже давно. Він казав, що це фантазм, який підсумовує моє прагнення — «повернутися до колишнього стану». La nostalgie de la boue[11].
Кокі повністю втратив свою гідність. Він благав про хоча б одну понюшку. Наш стан не був аж таким поганим, але описування спраги у тій жахливій поемі в рази загострило нашу власну спрагу.
— Шановний, — дуже грубо сказав Лам. — Я вам не вуличний наркоторговець. Ви помилилися крамницею.
Кокі поник головою, а його очі поскляніли. Та жадоба наркотиків відчайдушно підштовхувала його спробувати усі можливі способи й хитрощі.
— Чорт забирай, — сказав він з невеличким проблиском духу. — Ви ж самі підбивали нас продовжувати.
— Безперечно, — визнав Лам, — а тепер я закликаю вас зупинитися.
— Я думав, що ви вірите у «роби, що хочеш»; ви завжди це повторюєте.
— Я перепрошую, — пролунало різке заперечення. — Нічого подібного я ніколи не казав. Я казав «чини, як волієш» і ще раз повторюю. Та це вже кінь зовсім іншої масті.
— Але нам потрібен порошок, — благав Пітер. — Ми мусимо його мати. Для чого ви схиляли його вживати?
— Як це для чого? — підступно засміявся він. — Це моя воля бажати вам чинити свою волю.
— Так, і я хочу ще кайфу.
— Незважаючи на те, що ви тонкий психолог, сер Пітер, ви не вловили моєї думки. Боюся, я незрозуміло її подав.
Кокі почав закипати, та все ж він був такий слабкий і млявий, як те ягня. Я б сама прибила Лама, якби було чим. Я відчувала, що він навмисно знущається з нас заради власного задоволення.
— Ага, я зрозумів, — сказав Кокі, — я забув, хто ви насправді. Кажіть — скільки?
Пряма демонстративна образа не викликала у нього навіть посмішки. Він звернувся до високої дівчини, що сиділа за столом, вичитуючи гранки.
— Зауважте, яка характерна реакція, — сказав він їй, ніби ми були парою кроликів, яких піддають вівісекції. — Вони не розуміють моєї точки зору. Вони перекручують мої слова, які чують від мене при кожній зустрічі. Вони неправильно тлумачать три простих слова «Чини, як волієш». Нарешті усвідомивши, що їм бракує розуміння, вони одразу роблять висновок, що я одна з найбрудніших паскуд, яку треба повісити.
Він знову обернувся до Кокі, злегка кланяючись на знак вибачення.
— Спробуйте пошукати сенс у тому, що я говорю, — сказав він дуже серйозно.
Мене розривала ненависть і переповнювали підозри. Я була вражена зневагою. Незважаючи на це, він змусив мене відчути щирість його слів. Це усвідомлення я розтоптала в собі розлючено й несамовито.
— Я підбиваю вас вживати наркотики, — продовжував він, — точнісінько так само, як я підбиваю вас літати. Наркотики прагнуть бути повелителем людини.
Діти, ви — цвіт нового покоління. Ви не повинні нічого боятися. Ви маєте долати й підпорядковувати собі все. Ви маєте навчитися використовувати наркотики так, як ваші предки навчилися використовувати блискавку. Ви повинні зупинятися за командою і за командою продовжувати далі, залежно від обставин.
Він зробив паузу. Гостра потреба наркотику тримала Пітера настороженим. Він з новою енергією уважно стежив за аргументами Лама.
— Дійсно, — погодився він, — і саме в цю мить лунає команда «продовжуй».
Обличчя царя Лама розквітло задоволеною посмішкою, а дівчина за столом аж здригнулася усім своїм тоненьким тілом, ніби її хтось приємно полоскотав.
Інтуїція підказувала мені чому. Вони вже чули таке пояснення раніше.
— Дуже розумні слова, сер Пітер. Вони б прекрасно пасували висіти над каміном, у широкій вишуканій рамочці з темно-червоного дерева, мабуть.
З тієї чи іншої причини ця розмова збирала нас докупи. Хоч у нас і не було порошку, нам обом стало набагато краще. Кокі випалив із своєї найбільшої зброї.
— Напевно, суть вашого вчення, пане Лам, у тому, що кожна людина повинна стати абсолютним повелителем своєї долі.
— Так, правильно, — погодився Учитель з надмірно підкресленим зітханням, — а я вже подумав, що мене поб’ють у цій суперечці, як це переважно буває. Втім, я теж повелитель своєї долі. «Якщо Сила питає Чому, тоді Сила є слабкістю», як написано у Книзі Закону; і давати вам наркотики цього ранку не є моєю долею.