Запізнілі гості оживають, між ними прокочується хвиля перешіптувань і вигуків. Музиканти поспіхом пакують свої барабани, дзвоники та сюрчки і квапляться забратися геть. Енея все ще тримає мене за руку, люди розходяться, і навколо нас залишається тільки невеличка компанія.
— Присягаюся дупою Будди! — вигукує Ломо Дондруб і великими кроками прямує до Ктиря. Він пробує пальцем металевий шпичак у того на грудях. Я бачу крапельку крові на його пальці в тьмяному світлі. — Фантастика! — знову вигукує Ломо й робить великий ковток із келиха з рисовим пивом.
Дорджі Памо підходить до Енеї. Вона бере мою кохану за ліву руку, опускається на коліно й притискає долоню Енеї до свого зморшкуватого чола. Енея забирає в мене свою руку, аби обережно підхопити Свиню-Громовержицю під руки та допомогти їй підвестися.
— Ні, — шепоче Енея.
— Блаженна, — шепоче у відповідь Дорджі Памо. — Амата, Безсмертна; Архат, Бездоганна; Саммасамбудда, Цілковито Пробуджена; повелівай нами та вчи нас Дгармі.
— Ні, — заперечує Енея. Вона ласкаво притримує стару, поки та не зведеться на ноги, але промовляє рішуче й впевнено: — Я навчу вас тому, що знаю, і поділюся тим, що я маю, коли настане час. Це все, що я можу зробити. Час міфів минув.
Енея повертається, бере мене за руку, і ми йдемо залом повз нерухомого Ктиря, прямуючи до пошматованих портьєр та завмерлого ескалатора. Юрба розступається, даючи нам дорогу, так само поспішно, як розступалася перед Ктирем.
Ми зупиняємося перед сталевими сходами, що ведуть униз. У коридорі, де знаходяться наші спальні, горять ліхтарі.
— Дякую, — каже Енея і дивиться на мене блискучими очима.
— За що? — перепитую я по-дурному. — Що я... я не розумію...
— Дякую за танець, — каже вона і тягнеться вгору, щоби легенько поцілувати мене в губи.
Електричний розряд від її доторку змушує мене заплющити очі. Я роблю жест у бік збаламученого натовпу за нашими спинами, у бік опустілого лункого залу, де вже немає Ктиря і куди саме заходять охоронці Потали, у бік відгородженого портьєрами алькова, де зникли Мустафа та його потвори.
— Нам не можна залишатися тут ночувати, мала. Немез і ті двоє спробують...
— Ні, не спробують, — відказує Енея. — Повір мені. Сьогодні вночі вони не пройдуть крізь стіни чи через стелю нашої кімнати. Наразі вони вже залишають свою ґомпу й катером летять просто на корабель, що чекає на них на орбіті. Вони повернуться, але не сьогодні.
Я зітхаю.
Вона бере мене за руку.
— Ти хочеш спати? — запитує вона тихенько.
Звісно, я хочу спати. Я почуваюся виснаженим. Здається, минула ніч була тиждень тому, та й упродовж тієї ночі я придрімав хіба на дві-три години, тому що... тому що ми... ми з нею...
— Анітрохи, — кажу я.
Енея посміхається і першою прямує до нашої спальні.
20
Папа Урбан XVI: Прийди, Святий Духу, і хай буде нове створіння.
Всі: І ти оновиш пам’ять про Землю й обличчя всіх світів у Божому царстві.
Папа Урбан XVI: Помолимося.
О Боже, Ти просвітив серця вірян світлом Святого Духа. Даруй, щоби ми через цього Духа були завжди по-справжньому мудрі й раділи у Його втісі. Через Христа, Господа нашого.
Всі: Амінь.
Папа Урбан XVI: благословляє корогви Єрусалимського Ордену Святого Гробу Господнього.
Папа Урбан XVI: Наша поміч в Імені Господа, що створив небо і землю[128]!
Всі: Що створив небо і землю, і всі світи.
Папа Урбан XVI: Господь із вами!
Всі: І з духом твоїм.
Папа Урбан XVI: Помолимося.
Молимося тобі, Господи, почуй молитви наші і владою Твоєю благослови ці корогви. Захисти слуг Твоїх, що зголосилися їх носити, дай їм силу боронити права Церкви, дай наснагу захищати та ширити християнську віру. Через Ісуса Христа, Господа нашого.
Папа Урбан XVI окропляє корогви святою водою.
Церемоніймейстер кардинал Лурдусамі зачитує указ про призначення нових лицарів і про підвищення в церковній ієрархії. Особа, чиє ім’я він називає, підводиться й залишається стояти. У базиліці знаходиться двісті вісім рицарів.
Кардинал Лурдусамі зачитує список, складений за ранжиром, від нижчих чинів до вищих. Спочатку йдуть лицарі, за ними — лицарі-священики.
Він закінчує читати. Ті, кого мають посвятити в лицарі, опускаються на коліна. Решта присутніх сідає.
Папа Урбан XVI питає лицарів: Чого ти просиш?
Лицарі відповідають: Прошу посвятити мене в лицарі Святого Гробу Господнього.
Папа Урбан XVI: Сьогодні бути лицарем Святого Гробу Господнього означає битися за Царство Христове та за зростання Церкви, а також чинити благодійні справи з не меншою відданістю та самопожертвою, ніж на полі битви. Чи готовий ти дотримуватися цих правил упродовж усього свого життя?
Лицарі відповідають: Я готовий.
Папа Урбан XVI: Я нагадую тобі, що всі чоловіки та жінки повинні слугувати взірцем чесноти, а тим паче воїн слави Христової, що стає лицарем Церкви. Він повинен усіма своїми вчинками та помислами доводити, що гідний цієї честі, що відповідає цьому високому званню. Ти готовий дати обітницю дотримуватися уставу цього святого Ордену?
Лицарі відповідають: Із допомогою Божою я, як істинний воїн Христа, обіцяю виконувати Заповіді Божі, настанови Церкви, накази своїх командирів та Устав цього святого Ордену.
Папа Урбан XVI: Своєю владою посвячую тебе у воїни та лицарі Ордену Святого Гробу Господнього. В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Лицарі наближаються до вівтаря й опускаються на коліна, а Папа благословляє корогву з Єрусалимським Хрестом, емблемою ордену[129].
Папа Урбан XVI: Хай захистить вас Хрест Господа Нашого Ісуса Христа. В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Стоячи на колінах перед корогвою з Єрусалимським Хрестом, лицарі відповідають:
— Амінь.
Папа Урбан XVI повертається до свого крісла, встановленого на вівтарному підвищенні. За сигналом Його Святості Церемоніймейстер кардинал Лурдусамі зачитує указ на кожного посвяченого лицаря. Лицар, ім’я якого називають, підходить до вівтаря, колінкує, а тоді стає на коліно на вільному місці перед папським троном. Одного з лицарів обрали представляти всіх рицарів, і наразі до вівтаря наближається саме цей лицар.
Папа Урбан XVI: Чого ти просиш?
Лицар: Бажаю бути посвяченим у лицарі Гробу Господнього.
Папа Урбан XVI: Знову нагадую тобі, що всі чоловіки та жінки повинні слугувати взірцем чесноти, а тим паче воїн слави Христової; він повинен пишатися тим, що він лицар Ісуса Христа, і докладати всіх зусиль, щоби ніколи не заплямувати цього високого звання. Він повинен доводити усіма своїми вчинками та помислами, що гідний цієї високої честі. Чи готовий ти принести обітницю на словах і на ділі дотримуватися Уставу святого військового Ордену?
Лицар вкладає стулені долоні в руки Його Святості.
Лицар: Я обіцяю і присягаюся Богу Всемогутньому, Його Синові, Ісусу Христу, Святій Діві Марії на словах і на ділі зробити все, що повинен зробити як істинний воїн Христа.
Його Святість Папа Урбан XVI кладе правицю на голову лицаря.
Папа Урбан XVI: Будь вірним і хоробрим воїном Господа Нашого Ісуса Христа, лицарем Святого Гробу Господнього, будь сильним і мужнім, щоб одного дня ти міг посісти місце біля Його престолу.
129
Єрусалимський Хрест — хрест із п’яти золотих хрестів на срібному фоні. Був узятий за герб Єрусалимського королівства його першим королем герцогом Лотарингії Ґодфрідом Бульонським. Єрусалимський хрест (або «хрест хрестоносців») часто використовується на покривалах у вівтарі, в храмі. Великий хрест — символ Ісуса Христа, чотири маленьких — Євангелісти, котрі поширюють вчення Христове на чотири географічні сторони світу. Біло-жовті барви запозичені від прапора Ватикану.