Його Святість вручає лицареві золоті шпори, проказуючи:
— Вручаю тобі ці шпори як символ твоєї приналежності до Ордену. Поважай та захищай Гріб Господній.
Лицар-церемоніймейстер кардинал Лурдусамі передає Його Святості оголений меч, а той, своєю чергою потримавши його перед лицарем, повертає церемоніймейстерові.
Церемоніймейстер: Візьми цей меч, що символізує захист Бога Святою Церквою та поразку ворогів Христового хреста. Але стережися підіймати цей меч за неправедне діло.
Лицар-церемоніймейстер вкладає меч у піхви, а Його Святість передає його новопосвяченому лицареві.
Папа Урбан XVI: Добре затям, що святі завойовували царства не мечем, а вірою.
Ця частина церемонії повторюється із кожним з кандидатів. Його Святість Папа отримує оголений меч, яким він тричі вдаряє по правому плечу майбутнього лицаря, проказуючи:
— Посвячую тебе у воїни та лицарі Ордену Святого Гробу Господнього. В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Повернувши меч лицарю-церемоніймейстеру, Його Святість надягає на кожного лицаря нагруддя з хрестом — емблемою ордену, примовляючи:
— Даю тобі Хрест Господа Нашого Ісуса Христа. Хай він захистить тебе, а ти не забувай повсякчас молитися: «Заради хреста Твого, Господи, звільни нас від ворогів наших».
Кожний новопосвячений лицар встає з колін, уклоняється Його Святості та підходить до найвищого за рангом лицаря Ордену, щоб отримати від нього плащ. Від помічника найвищого лицаря він отримує ще й берет, який відразу надягає. Після цього він займає своє місце на лаві.
Всі підводяться, а його Святість заспівує гімн, і до нього приєднуються всі присутні:
Його Святість Папа Урбан XVI: І хай розвіються всі вороги Христові.
Всі: Амінь.
Його Святість і Церемоніймейстер виходять.
ЗАМІСТЬ ПОВЕРНУТИСЯ ДО СВОЇХ ПАПСЬКИХ АПАРТАМЕНТІВ Папа повів кардинала до невеличкої кімнати за межами Сікстинської капели.
— Кімната сліз, — здивувався кардинал Лурдусамі. — Я вже й не пам’ятаю, коли був тут востаннє.
Теракотова плитка на підлозі потьмяніла від старості, на стінах, обтягнутих червоним велюром, не було вікон, і гостре світло падало з кількох золотих канделябрів, розташованих близько до важкого, вигнутого за середньовічною модою склепіння. Одна із червоних стін була закрита білою портьєрою, що спадала важкими складками й виглядала тут недоречно. Умебльована кімната була аскетично: старезне червоне канапе в кутку, невеличкий чорний столик із вівтарем, накритий білою тканиною, та ґратчаста конструкція посеред кімнати, з якої звисали старовинні, пожовклі, досить непривабливі на вигляд альба та риза. Поряд стояли черевики, колись білі, безглуздо прикрашені, з носаками, що від старості задерлися догори.
— Це облачення належало Папі Пію XII[131], — пояснив понтифік. — Він надягав його в 1939 році після свого обрання. Ми взяли його з Музею Ватикану й помістили тут. Час від часу ми тут буваємо.
— Папа Пій XII, — задумливо протягнув кардинал Лурдусамі. Державний Секретар намагався пригадати, чим особливим відзначився саме цей давно померлий Папа. На згадку йому спадала лише досить нестандартна, зі шкарубкою навіть з вигляду поверхнею бронзова статуя цього Папи, створена майже дві тисячі років тому, в 1964-му, скульптором Франческо Мессіною[132], яку тепер прибрали до якогось темного коридору під Ватиканом. Мессіна зобразив Пія XII в круглих окулярах, з порожніми скельцями, за якими зяють порожні очниці, з піднятою рукою із скоцюрбленими пальцями — чи то жест благословення, чи то оборона від сучасного йому зла.
— Папа війни? — здогадався Лурдусамі.
Папа Урбан XVI стомлено похитав головою. На його чолі залишився рубець, там, де впродовж усієї церемонії посвяти голову здавлювала важка, розшита золотими візерунками митра.
— Нас цікавить не його перебування на престолі під час війни, — сказав Святий Отець. — Нас цікавить той комплекс дій, який він змушений був запроваджувати в самому серці темряви, щоби зберегти Церкву та Ватикан.
Лурдусамі кивнув задумливо.
— Нацисти та фашисти, — пробурмотів він. — Зрозуміло. — Дійсно, паралель із Кордом була очевидною.
Служки накрили чай на столику, а Державний Секретар узявся особисто прислужувати Папі, наливши йому чаю, турботливо передавши тонку, аж прозору, порцелянову чашку старшій людині. Папа Урбан XVI зморено кивнув на знак подяки і відсьорбнув паруючий напій. Лурдусамі відійшов до середини кімнати, до вішака зі старовинним убранням і звідти кинув на понтифіка критичний погляд. «У нього знову проблеми з серцем. Можливо, ми напередодні чергових воскресіння та конклаву», — спливло йому на думку.
— Ти помітив, хто представляв сьогодні лицарів? — спитав Папа трохи енергійнішим голосом. Очі його дивилися пильно й сумно.
Заскоченому зненацька Лурдусамі довелося хвильку подумати:
— A-а, так... колишній Генеральний директор Торговельної Гільдії. Ісозакі. Як лицар, він номінально очолить хрестовий похід до Кассіопеї 4614.
— Спокутує гріхи, — посміхнувся Його Святість.
Лурдусамі почухав щоку:
— Гадаю, ця спокута може виявитися серйознішою, ніж сподівається пан-Ісозакі, Ваша Святосте.
Папа підвів на нього очі:
— Прогнозуються великі втрати?
— Біля сорока відсотків, — пророкотав Лурдусамі. — І половина загиблих не підлягатиме воскресінню. Бої в цьому секторі дуже, дуже запеклі.
— А як в інших місцях? — запитав понтифік.
Лурдусамі зітхнув:
— Безлади поширилися на шість десятків планет, Ваша Святосте. Біля трьох мільйонів заразилися й відторгли хрестоформу. Скрізь збройні сутички, але місцеві адміністрації контролюють ситуацію. Найгірше справи стоять на Ренесанс-Векторі... Там інфіковано біля трьох чвертей мільйона мешканців, і зараза поширюється дуже швидко.
Папа втомлено кивнув і відсьорбнув чаю.
— Повідом нас про щось позитивне, Симоне Авґустине.
— Дрон-кур’єр транслювався із системи Тянь-Шаню просто перед церемонією, — промовив кардинал. — Ми негайно розшифрували повідомлення від кардинала Мустафи.
Папа чекав, тримаючи в руках чашку та блюдце.
— Вони відшукали Диявольське Поріддя, — сказав Лурдусамі. — Стикнулися в палаці Далай-лами.
130
Veni Creator Spiritus — Католицький «Гімн до Святого Духа». Автор тексту Рабан Мавр, IX ст. З латини українською мовою переклав Анатолій Оліх. Ден Сіммонс трохи змінив п’ятий та сьомий катрени, викинувши моління за мир і додавши образ вогняного меча та згадку про Пакс. В тексті подано переклад з відповідними правками.
131
Пій XII (світське ім’я — Еудженіо Пачеллі; 02.03.1876 — 09.10.1958) — Папа Римський з 1939 р.
Деякі ізраїльські організації звинувачують Пія XII в тому, що він не висловлювався проти геноциду євреїв за часів Другої світової війни. Ватикан наполягає на тому, що папа Пій XII докладав усіх зусиль, щоб урятувати якомога більше євреїв під час війни, однак використовував для цього засоби дипломатії, оскільки більш відкрите втручання лідера католиків могло тільки погіршити ситуацію.
132
Франческо Мессіна