Ось так і з’явилися певні елементи Корду — не альтруїсти, а відчайдушні борці за виживання, які усвідомили, що єдиний засіб в остаточному підсумку виграти у грі з нульовою сумою, що ведеться безупинно, полягає в тому, щоби припинити гру. А для того, щоби припинити гру, їм потрібно еволюціонувати у вид, здатний на співпереживання.
Корд знає те, що відмовлялися визнати Тейяр де Шарден та інші сентименталісти: еволюція не має «мети» або напрямку. Еволюція — це зміна. Еволюція домагається «успіху», якщо якийсь листочок чи гілка на її дереві найкраще пристосовується до умов усесвіту. Щоби домогтися «успіху» в еволюції, елементи Корду мали би відмовитися від свого паразитизму, в основі якого лежить гра з нульовою сумою, та відкрити, у чому полягає справжній симбіоз із людською расою — увійти з нею в чесну коеволюцію[143].
Спершу елементи-ренегати продовжували пожирати інші елементи, але тепер вони полюють на найбільш схильні до співпереживання елементи Корду. Завдяки цьому вони переписали свій власний код, наскільки це було можливо. Вони створили кібрид Джона Кітса, намагаючись змоделювати істоту, здатну на співпереживання, з тілом та ДНК живої людини, але ще й із пам’яттю, що зберігається в Корді, і з сутністю кібрида. Конфронтуючі елементи знищили перший кібрид Джона Кітса. Другий був створений за образом першого. Він найняв мою матір, яка була приватним детективом, щоби вона допомогла йому розплутати таємницю смерті першого кібрида.
Енея посміхається; на якусь мить вона, здається, забуває не тільки про нас, а й про свою розповідь. Спогади оживають для неї. Я пригадую, як вона одного разу сказала мені під час нашої втечі з Гіперіона на старому кораблі Консула: «Роле, пам’ять мого батька та моєї матері перейшла до мене до мого народження... навіть раніше, ніж я стала справжнім ембріоном. Ти можеш уявити собі щось більш руйнівне для дитячої психіки, ніж тягар життів інших людей, ще до початку власного життя цієї дитини? Отож, не дивуйся, що у мене в голові все перевертом».
Але наразі несхоже, щоб у неї в голові не було ладу. Втім, я кохаю її, кохаю понад своє життя.
— Він найняв мою матір розкрити таємницю своєї смерті, — продовжує вона стиха, — хоча насправді знав, що сталося з його попередньою особистістю. Справжня причина, з якої він найняв мою матір, полягала в тому, щоби зустрітися із моєю матір’ю, бути із моєю матір’ю, стати коханцем моєї матері. — Енея на мить замовкає, посміхаючись — очевидно, її очі бачать щось далеке-далеке... — Мій дядечко Мартін не осилив правильно прописати цю частину у своїх заплутаних Піснях. Мої батьки одружилися, і навряд чи дядько Мартін про це згадує... Їх повінчав єпископ у храмі Ктиря на Лузі. Так, це був культ, але культ легальний, і шлюб моїх батьків був легальний на двох сотнях світів Гегемонії. — Вона знову посміхається, цього разу дивлячись просто на мене поверх голів. — Може, я й байстря за вдачею, але не за народженням.
Отже, вони побралися, зачали мене, можливо, ще до церемонії, а тоді елементи, підтримувані Кордом, убили мого батька, ще до того, як моя матір розпочала свою прощу до Ктиря на Гіперіоні. На цьому моє спілкування з моїм батьком мало б і закінчитися, якби не дві обставини: його кордівська персона була захована в петлі Шрена, імплантованій за вухом у моєї матері. Кілька місяців вона виношувала нас обох — мене в утробі, а мого батька, другого гібрида Джона Кітса, у петлі Шрена. З місця свого ув’язнення в безкінечно циклічній петлі Шрена батько не міг безпосередньо спілкуватися із моєю матір’ю, але зі мною він спілкувався досить вільно. Складність полягала в тому, щоби визначити, де тоді перебувало моє «я». Мій батько допомагав мені тим, що входив до Поєднувальної Безодні і брав мене із собою. Я бачила, що має статися, ким я маю стати, навіть, якщо помру, ще до того, як повністю сформувалися мої пальці.
І ще одну подробицю дядько Мартін прогледів у своїх Піснях. Того дня, коли мого батька застрелили на Лузі, серед Анфілади, на сходах храму Ктиря в Торговому центрі, моя мати була залита його кров’ю, що містила в собі реконструйовану, удосконалену Кордом ДНК Джона Кітса. Тоді вона не розуміла, що його кров була буквально найдорогоціннішим надбанням людства. У належній суміші з повністю людською ДНК вона могла стати тим даром, що мав відчинити браму до Поєднувальної Безодні всій людській расі.
Я і є цією сумішшю. Я несу генетичну спроможність входити до Безодні, успадковану від ТехноКорду, а від людства — можливість відчувати весь усесвіт через співпереживання. На краще чи на гірше, але ті, хто пригублять мою кров, ніколи не побачать свій світ чи весь усесвіт такими, якими їх бачили раніше.
Говорячи це, Енея зводиться на коліна на своєму татамі. Тео приносить білу лляну скатертину. Рахіль розливає червоне вино зі скляного графина в сім великих келихів. Енея витягує із кишені невеличкий пакунок, і я впізнаю в ньому медпакет з нашого корабля. Вона дістає звідти стерильний ланцет та антисептичний тампон, відтак обводить поглядом усіх присутніх.
Тиша аж дзвенить — наче понад сто людей затамували подих.
— Якщо ви вип’єте мою кров сьогодні, це не гарантує вам щастя, мудрості, довгого життя, — каже вона тихо. — Нірвани нема. Нема спасіння душі. Не існує життя після смерті. Нема воскресіння. Є тільки безмежне знання, не тільки розумом, а й серцем, а ще нові можливості для великих відкриттів та великих пригод. Гарантується тільки біль та жах, яких і без того так багато в нашому короткому житті.
Вона переводить очі з обличчя на обличчя й посміхається, коли зустрічається поглядом із восьмирічним Далай-ламою.
— Дехто з вас, — каже вона, — був на усіх наших бесідах упродовж останнього стандартного року. Я розповіла вам усе, що знаю про те, як навчитися мови мертвих, як навчитися мови живих, як навчитися чути музику сфер. І як навчитися робити перший крок. — Вона дивиться на мене. — Дехто з вас чув тільки частину цих обговорень. Ви не були присутні, коли ми обговорювали, як працюють хрестоформи, нав’язані Церквою, або хто такий насправді Ктир. Ви не чули в усіх подробицях, як вивчити мову мертвих і що ще треба зробити, перш ніж зайти у Поєднувальну Безодню. Тим із вас, хто має сумніви, тим, хто вагається, я кажу: зачекайте. Решті я знов повторюю: я не месія... але я вчитель. Якщо те, чому я вчила вас упродовж цих місяців, здається вам правдивим, якщо ви хочете отримати шанс, випийте моєї крові сьогодні ввечері. Але пам’ятайте, що ДНК, яка дозволяє заходити до Поєднувальної Безодні, несумісна з хрестоформою. Цей паразит зсохнеться і відімре протягом доби з того моменту, як ви вип’єте моєї крові. Повернути хрестоформу буде неможливо. Якщо ви шукаєте воскресіння через хрестоформу, не пийте мою кров у цьому вині.
А ще майте на увазі, що ви, як і я, станете ворогом Пакса. Вас ненавидітимуть і розшукуватимуть. Ваша кров теж нестиме в собі вірус. Ті, з ким ви поділитеся нею, ті, хто оберуть шлях до Поєднувальної Безодні, узявши від вас ДНК, також стануть відступниками.
І знайте останнє: якщо ви вип’єте це вино, ваші діти народяться із здатністю заходити до Поєднувальної Безодні. Добре це чи погано, не знаю, але ваші діти та діти ваших дітей народяться зі знанням мови мертвих, мови живих, і для них лунатиме музика сфер. Вони одразу знатимуть, як робити перший крок, що приведе їх до Поєднувальної Безодні.
Енея легенько торкається свого пальця гострим лезом ланцета. У світлі ліхтарів видно крихітну крапельку крові, що проступає під лезом. Рахіль підносить келих і тримає його біля пальця, доки краплина не розчиняється у вині. Те саме вона робить і з другим келихом, і з третім... і так доки вміст усіх семи келихів не стає... зараженим? Переосушеним? Голова в мене йде обертом. Серце калатає, наче скажене.
Це наче божевільна пародія на Святе Причастя католицької церкви. Може, моя подружка, моя кохана з глузду з’їхала? Насправді повірила в те, що вона є месією? Ні, вона ж сказала, що вона не месія... Чи вірю я, що змінюся безповоротно, якщо вип’ю це вино, що містить одну мільйонну частку її крові? Я не знаю. Я не розумію.
143
біологічна коеволюція — у широкому сенсі — зміна біологічного об’єкта, викликана зміною пов’язаного з ним об’єкта. Поняття «коеволюція» було застосоване екологами (П. Ерліх, П. Рейвен) у 1964 р. для опису координованого розвитку різних видів у складі однієї екосистеми (біогеоценоз).
Концепція коеволюції використовується також в екології, астрономії, створенні штучного життя та ін.