Отець Фарелл схилив голову на знак згоди та покори.
Електромагнітний транспорт торкнувся посадкового майданчика на даху Замку Святого Ангела. Великий Інквізитор так стрімко вибрався з люка та збіг трапом, що отцю Фареллу довелося припустити бігцем, аби не відстати від свого господаря. Командос служби безпеки, вдягнуті в червоні панцерні однострої Священної Канцелярії, вишикувалися ескортом, на крок попереду й на крок позаду, але Великий Інквізитор помахом руки відіслав їх геть. Він хотів закінчити свою розмову з отцем Фареллом. Торкнувшись лівої руки помічника — не з дружніх почуттів, а для того, щоби замкнути ланцюги, що проходили кістяком, і мати змогу спілкуватися беззвучно, субвокалізацією[34], — він зауважив:
— Ісозакі й інші ватажки Торговельної Гільдії не налякані. Якщо би Лурдусамі хотів їх позбутися, вони були б уже мертві. Ісозакі мав донести меседж про те, що він підтримає кардинала, і він це зробив. Хто насправді наляканий, то це військова верхівка Пакса.
Фарелл здивовано підняв брови та перепитав, теж субвокально:
— Військові? Але вони ще не розкрили свої карти. Не виявили нелояльності.
— Саме так, — відповів Великий Інквізитор. — Торговельна Гільдія зробила хід і знає, що Лурдусамі звернеться до них свого часу. Космічний флот Пакса і решта військових роками бояться зробити неправильний вибір. Тепер вони бояться, що вичікували занадто довго.
Фарелл кивнув. Скориставшись спусковим колодязем, вони дісталися кам’яних надр Замку Святого Ангела і наразі йшли темним коридором — повз озброєних чатових, крізь летальні силові поля. Біля дверей, на яких не було жодної таблички, стояли за стійкою «струнко» два командос у червоному з лазерними гвинтівками напоготові.
— Залиште нас, — кинув їм Великий Інквізитор і притис долоню до ідентифікаційної пластини. Сталева панель ковзнула вгору.
На відміну від напівтемного коридору, затиснутого серед кам’яних стін, за дверима знаходилося просторе світле приміщення, що аж виблискувало стерильними поверхнями та приладдям. Спеціалісти припинили свою роботу й підняли голови, щоби подивитися на Великого Інквізитора та Фарелла. Одна зі стін цієї кімнати складалася з багатоярусних шухляд з квадратними дверцятами, що робило її схожою на холодильну камеру в стародавній покійницькій. Дверцята однієї з шухляд були відчинені, а на каталці, що висунулася звідти, лежав голий чоловік.
Великий Інквізитор і Фарелл зупинилися по обидва боки каталки.
— Він у хорошому стані, — повідомив оператор, котрий стояв біля консолі. — Ми тримаємо його на межі сну. Moжемо пробудити за секунди.
— Скільки він перебуває в холодному сні цього разу? — запитав отець Фарелл.
— Шістнадцять місяців за місцевим часом, — відповів оператор. — Тринадцять з половиною стандартних.
— Приведіть його до тями, — наказав Великий Інквізитор.
За кілька секунд повіки людини затріпотіли. Чоловік цей був невисокий на зріст, з добре розвиненими м’язами. На його оголеному тілі не було шрамів чи синців. Його зап’ястки та коліна стягувала липка стрічка. Від шунта, вживленого за лівим вухом, тяглися до консолі майже невидимі мікропровідники.
Людина на каталці застогнала.
— Капрале Бассіне Кі, — вимовив Великий Інквізитор, — ви мене чуєте?
З вуст капрала Кі зірвалися нерозбірливі звуки.
Великий Інквізитор кивнув, очевидно задоволений.
— Капрале Кі, — сказав він привітно, наче це була дружня розмова, — то що, продовжимо з того, на чому ми зупинилися?
— Як довго... — прошелестів Кі сухими, заціпенілими губами, — ...як довго я був...
Отець Фарелл наблизився до консолі і кивнув Великому Інквізиторові.
Не звертаючи уваги на запитання капрала, Джон Доменіко кардинал Мустафа неголосно промовив:
— Чому ви й отець-капітан де Сойя дозволили дівчинці втекти?
Капрал Кі уже розплющив очі, мружачись, так наче світло спричиняло йому біль, але, почувши це запитання, стулив їх знову. Він мовчав.
Великий Інквізитор кивнув своєму помічникові. Отець Фарелл пробігся пальцями по іконках на сенсорній панелі, але поки що не активував жодної з них.
— Запитую знову, — промовив Великий Інквізитор. — Чому ви з де Сойєю дозволили дівчинці та її злочинним приятелям врятуватися на Божегаї? На кого ви працювали? Чого ви хотіли цим досягти?
Капрал Кі лежав на спині, стиснувши кулаки й міцно стуливши повіки. Він не відповідав.
Великий Інквізитор ледь помітно хитнув головою ліворуч, і отець Фарелл наблизив пальці до однієї з іконок. Абстрактні малюнки скидалися на ієрогліфи, але Фарелл був із ними добре обізнаний. Зображення, яке він обрав, символізувало розчавлені тестикули.
Капрал Кі конвульсивно втягнув повітря й відкрив рота, щоб закричати, але нейроінгібітори заблокували цю реакцію. Щелепи капрала розкрилися неймовірно широко, й отець Фарелл почув, як напружилися його м’язи та жили.
За знаком Великого Інквізитора Фарелл прибрав пальці з зони активації іконки. На каталці капрал Кі сіпався всім тілом, м’язи на його животі судомно перекочувалися.
— Це лише віртуальний біль, капрале Кі, — вкрадливо прошепотів Великий Інквізитор. — Нейроілюзія. Ваше тіло не постраждало.
Капрал Кі відчайдушно намагався підвести голову й подивитися на своє тіло, але пута його не пускали.
— А може, й ні... — вів далі кардинал. — Може, цього разу ми вдалися до старих методів, не таких витончених. — Він наблизився до каталки ще на крок, так щоби капрал міг бачити його обличчя. — Отже... чому ви та отець-капітан де Сойя відпустили дівчинку на Божегаї? Чому ви напали на члена вашого екіпажу Радамант Немез?
Капрал Кі розтягнув губи, силячись вичавити з себе бодай якийсь звук, аж заблищали кутні зуби.
— П... п... пішов ти! — нарешті виплюнув він крізь щелепи, що так і ходили ходором.
— Зрозуміло, — сказав Великий Інквізитор, киваючи отцю Фареллу.
Цього разу Фарелл активував зображення, яке розшифровувалося як розпечений дріт у лівому оці.
Рот капрала Кі розкрився в беззвучному крику.
— Повторюю, — неголосно сказав Великий Інквізитор. — Відповідайте.
— Перепрошую, Ваша Превелебносте, — сказав отець Фарелл, подивившись на свій комлоґ, — але Меса перед Конклавом розпочинається за сорок п’ять хвилин.
Великий Інквізитор махнув рукою.
— Ми ще маємо час, Мартіне. — Він торкнувся плеча капрала Кі. — Скажіть нам, капрале, і вас відведуть до ванни, одягнуть і відпустять. Ви согрішили перед вашою Церквою та перед вашим Господом, учинивши зраду, але сутність Церкви полягає в прощенні. Поясніть, чому ви зрадили, і вам усе проститься.
Як не дивно, капрал Кі розсміявся, хоча м’язи його ще конвульсивно скорочувалися.
— Пішов ти, — сказав він. — Ти вже випитав у мене все, що я знаю, під правдоказом. Тобі відомо, чому ми вбили ту сучу потвору і дали дитині втекти. І ти ніколи мене не відпустиш. Гори у пеклі.
Великий Інквізитор знизав плечима й відступив на крок. Кинувши погляд на власний золотий комлоґ, він неголосно сказав:
— Ми ще маємо час. Купу часу. — Він кивнув отцю Фареллу.
Піктограма на консолі віртуального болю, що нагадувала подвійні дужки, означала розпечений клинок у стравоході. Отець Фарелл елегантним рухом активував її.
ОТЦЯ-КАПІТАНА ФЕДЕРІКО ДЕ СОЙЮ ПОВЕРНУЛИ на Пацем і протримали два тижні в будинку священика, котрий належав до Ордену Легіонерів Христа, дефакто в’язнем. Будинок був зручний і затишний. Господар будинку, пухкенький і низенький капелан, що спеціалізувався на воскресіннях, отець Баджіо, поводився приязно й турботливо, як завжди. Де Сойя зненавидів і будинок, і священика.
Ніхто не сказав отцю-капітану де Сойї не виходити з плебанії[35], але йому дали зрозуміти, що він має бути там, коли його покличуть. Тиждень отець-капітан де Сойя оклигував та вчився наново орієнтуватися після воскресіння, а тоді його викликали до штаб-квартири Флоту Пакса, де на нього чекала зустріч із адміралом By та її шефом, адміралом Марусиним.
34
субвокалізація — ледь чутний шепіт, рух губ і язика, невелике м’язове напруження у гортані та ін., що іноді з’являються під час читання. НАСА розробляє методику комп’ютерного розпізнавання субвокалізації за допомогою електродів, що кріпляться до горла людини. У фантастичних творах ця технологія є широко вживаною.
35
плебанія (пол. plebania) — двір священика католицької, реформаторської чи греко-католицької церкви у Польщі і Білорусі у XVI-XX ст. Зазвичай знаходилася біля храму, складалася з житлового будинку і господарських будівель.