Отцю-капітану де Сойї мало що довелося робити під час цієї зустрічі — тільки віддавати честь, стояти «вільно» та слухати. Адмірал Марусин повідомив, що перегляд вироку трибуналу по справі де Сойї чотирирічної давності виявив певні порушення та непослідовності з боку обвинувачення. Подальший розгляд надав підстави для скасування вироку. Новим рішенням отця-капітана де Сойю негайно поновили у попередньому званні капітана Флоту. Для нього підшукали бойовий космічний корабель, на якому він може приступити до виконання своїх обов’язків.
— Ваш старий факельник «Балтазар» на рік поставили до сухого доку, — пояснив адмірал Марусин. — Повне переоснащення згідно із стандартами ескортування кораблів класу Архангел. Ваша наступниця, мати-капітан Стоун, показала себе чудовим командиром корабля.
— Так, сер, — відповів де Сойя. — Стоун прекрасно зарекомендувала себе, коли була першим помічником. Не сумніваюся, що й командиром вона стала бездоганним.
Адмірал Марусин неуважно кивнув, перегортаючи веленові сторінки у своєму записнику.
— Так... так... — сказав він. — Враховуючи це, ми рекомендували її на пост командира одного з Архангелів планетарного класу. І для вас, капітане де Сойя, ми теж підшукали корабель-Архангел.
Де Сойя змигнув, намагаючись приховати емоції.
— Це «Рафаїл», сер?
Адмірал підвів очі, і на його засмаглому дубленому обличчі майнув півусміх.
— Так, «Рафаїл», але не той, яким ви командували раніше. Ваш ми перевели на кур’єрські рейси і дали йому нову назву. Новий Архангел «Рафаїл»... до речі, ви маєте якусь уяву про Архангели планетарного класу, отче-капітане[36]?
— Ні, сер. Жодної. — До нього долітали певні чутки на його пустельній планеті, коли шахтарі з бокситових копалень голосно перемовлялися між собою в єдиному пабі в містечку.
— Чотири стандартних роки, — пробурмотів адмірал, хитаючи головою. Його сиве волосся було зачесане за вуха. — Введіть Федеріко в курс справи, адмірале.
Кивнувши, Марґет By торкнулася монідиска на стандартній тактичній консолі, вбудованій в стіну адміральського кабінету. Між нею та де Сойєю виникло голографічне зображення космічного корабля. Отець-капітан відразу помітив, що цей корабель перевершував його старий «Рафаїл» розмірами й елегантністю. А ще він був більш убивчим.
— Його Святість попросив кожну індустріально розвинену планету в Паксі побудувати або принаймні профінансувати один бойовий корабель-Архангел планетарного класу, отче-капітане, — розпочала інструктаж адмірал By. — За останні чотири роки двадцять один такий корабель увійшов в активну експлуатацію. Будівництво ще шістдесятьох буде завершене найближчим часом. — Голографічна картинка почала обертатися, збільшуючись у розмірі, і раптом замінилася на зображення головної палуби в перетині. Це виглядало так, наче корабель розтяли навпіл ланцетним променем.
— Як ви бачите, — продовжила By, — житлові відсіки, командні палуби та центри управління бойовими діями значно просторіші, ніж на вашому старому «Рафаїлі»... просторіші навіть, ніж на вашому колишньому факельнику. Вдалося на третину зменшити розміри рушіїв — і засекреченого миттєвого рушія Гедеона, і внутрішньосистемного термоядерного, — збільшивши їхній коефіцієнт корисної дії та спростивши обслуговування. Новий «Рафаїл» несе на собі три спускові апарати та швидкісний корабель-розвідник. На борту встановлено автоматичні воскресальні ясла для двадцяти восьми членів екіпажу, які за потреби можуть додатково вмістити двадцять два пасажири або морські піхотинці.
— Засоби оборони? — запитав отець де Сойя. Він усе ще стояв по стійці «вільно», склавши руки за спиною.
— Захисні поля класу десять, — коротко відповіла By. — Новітні секретні технології. Електронні контрольні блоки класу Омега та генератор перешкод. А також звичайний набір гіперкінетичних та лазерних озброєнь для ближнього бою.
— Ударна міць? — запитав де Сойя. Він бачив отвори та зовнішні абриси на голограмі і міг сам оцінити озброєння корабля, але хотів почути відповідь.
Відповів адмірал Марусин, і у його голосі лунала гордість, наче люблячий дідусь демонстрував свого новонародженого онука:
— Пучкові випромінювачі по всій довжині корпусу. І живляться переважно від активної зони квантового рушія, а не термоядерного. Випалюють все в діапазоні пів астрономічної одиниці. Нові гіперкінетичні ракети Гокінґа, вдвічі менші та легші за ті, що були у вас на «Балтазарі». Плазмові боєголовки майже вдвічі потужніші за ті, що були на озброєнні п’ять років тому. Смертепромені...
Отець-капітан де Сойя зробив зусилля, щоби не виказати свого здивування. Смертепромені були заборонені у Флоті Пакса.
Марусин помітив тінь на обличчі свого підлеглого.
— Усе змінилося, Федеріко. Це наша остання битва. Вигнанці плодяться в космічній темряві, неначе дрозофіли, і якщо ми їх не зупинимо, за рік чи два вони перетворять Пацем на попіл.
Отець-капітан де Сойя нахилив голову.
— Чи можу я запитати, сер, коштом якої планети побудовано цей новий «Рафаїл»?
Марусин посміхнувся й клацнув пальцями в напрямку голограми. Зображення виросло, корабель наче понісся на де Сойю. На корпусі з’явився розріз, стало видно капітанський мостик, командний центр, а картинка й надалі збільшувалася, напливала, і нарешті отець-капітан побачив бронзову пластинку з назвою корабля: Корабель Флоту Його Святості «Рафаїл», а нижче, дрібними літерами:
«Збудований коштом мешканців Небесної Брами для захисту всього людства».
— Чому ви посміхаєтесь, отче-капітане? — запитав адмірал Марусин.
— Річ у тому, сер... я бував на цій планеті. Звісно, це було понад чотири стандартних роки тому... Але на планеті нікого не було, крім дюжини старателів та гарнізону Пакса на орбіті. Населення там зникло ще триста років тому після навали Вигнанців, сер. Я просто не можу уявити, щоби цей світ спромігся профінансувати створення одного з таких кораблів. Мені здається, що на фінансування одного корабля-Архангела потрібний ВНП такої планети, як Ренесанс-Вектор.
Марусин навіть бровою не поворухнув.
— Ви маєте рацію, отче-капітане. Небесна Брама — це пекельна діра: отруйна атмосфера, кислотні дощі, суцільні болота й сірчані низини. Планета так ніколи й не оклигала після того, як її атакували Вигнанці. Але Його Святість вирішив, що Паксу варто передати нагляд за цією планетою приватній організації. Ця планета все ще має багатства, а саме важкі метали й інші хімічні речовини. Тому ми її продали.
Цього разу де Сойя не втримався й закліпав очима.
— Продали, сер? Цілу планету?
Марусин широко посміхнувся, не криючись, а адмірал By додала:
— Об’єднанню Opus Dei, отче-капітане.
Де Сойя мовчав, і видно було, що він нічого не розуміє.
— Opus Dei, «Божа Справа», раніше була рядовою персональною прелатурою, — пояснила By. — Вона виникла... якщо я не помиляюся... дванадцять сторіч тому. Так, її створено в 1920 році. За останні кілька років вона стала не лише надійним союзником Святого Престолу, а й гідним конкурентом Торговельної Гільдії.
— Еге ж, зрозуміло, — сказав отець-капітан де Сойя. Він міг уявити собі, що Торговельна Гільдія купує цілі світи, але не розумів, як могло статися, що цей торговельний монстр дозволив так зміцнитися якомусь своєму суперникові. І так швидко! Адже він лише кілька років був не в курсі подій у Паксі. Втім, його це не стосується. Він повернувся до адмірала Марусина:
— Можна ще одне, останнє, запитання, сер?
Адмірал кинув погляд на свій комлоґ-хронометр і коротко кивнув.
— Я чотири роки не служив у Флоті, — неголосно сказав де Сойя. — Не носив форми, не знайомився з технічними новаціями. Планета, де я був священиком, настільки лежить поза мейнстримом[37], що я міг би проспати ці роки в кріогенній фузі. Як я можу прийняти командування зорельотом класу Архангел нового покоління, сер?
36
Opus Dei
Opus Dei опинилася в центрі уваги після публікації роману Д. Брауна «Код да Вінчі», у якому товариство з такою назвою зображене як організація маніяків-убивць.
37
мейнстрим