Вона кивнула й почала говорити. Крізь розсунуті ширми у кімнату залітав вітер і грався з її волоссям. Поки вона говорила, вечірнє світло погустішало, піднялось схилом піка на півночі, а скелями — на сході та заході.
ЕНЕЯ ОСТАННЬОЮ ЗАЛИШИЛА ТАЛІЄСІН-ВЕСТ, і було це лише через чотири дні після того, як я повеслував униз по Міссісіпі. Інші учні вирушали різними порталами, розповідала вона, і спусковий катер витратив останню енергію, щоби доправити їх до потрібних місць — до мосту «Золота Брама», на край Великого Каньйону, до кам’яних облич Гори Рашмор, під іржаві ферми пускової шахти в історичному парку Космічного центру Кеннеді[109]. Тобто, схоже, потрібні портали були розкидані всією західною півкулею Старої Землі. Портал, яким залишила Стару Землю Енея, був вбудований у стіну саманного будинку на півночі спустілого міста, що колись звалося Санта-Фе. А. Беттік пройшов крізь портал разом із нею. Почувши це, я ледь не спалахнув від ревнощів, але промовчав.
Портал закинув її на планету з високою гравітацією, яка зветься Іксіон. Пакс на планеті присутній, але представлений здебільшого на протилежній півкулі. Іксіон ніколи по-справжньому не отямився після Падіння, і високогірне плато, на якому опинилися Енея й А. Беттік, було суцільними руїнами, зарослими джунглями та населеними переважно племенами неомарксистів і нащадками американських індіанців. Вони воювали як між собою, так і з шайками анархістів та мандрівних зелених, які намагалися відродити на планеті всі види динозаврів, що колись мешкали на Старій Землі.
Енея розповідала про їхні пригоди з гумором: як вони ховали синю шкіру А. Беттіка й інші ознаки, що відрізняють андроїда від людини, за товстим шаром декоративного гриму, що є у вжитку в місцевих; яким нахабством з боку шістнадцятирічного дівчиська було вимагати гроші, чи, сказати точніше, їжу та хутра як бартер за свої послуги в реконструкції стародавніх міст Іксіона — Канбари, Ілюмута та Майовілля. Але це спрацювало. За допомогою Енеї не тільки було відбудовано центральні частини трьох міст і незчисленні приватні будинки, Енея ще й започаткувала цілу ланку «дискусійних гуртків». Послухати її виступи до цих гуртків приходив народ із дюжини ворогуючих племен.
Я знав, що Енея не стане про це розводитися, але хотів дізнатися, про що дискутували у цих «дискусійних гуртках».
— Про різне, — відмахнулася вона. — Хтось підіймав тему, я пропонувала кілька питань, над якими варто поміркувати, і люди починали обговорення.
— Ти їх вчила? — запитав я, пригадавши пророцтво, що дитина кібрида Джона Кітса стане Навчителькою.
— Ну, у сократівському сенсі, мабуть, що так[110], — відказала Енея.
— Що значить... ага, ясно, — я пригадав Платона, якого вона підсунула мені в бібліотеці ще в Талієсіні. Учитель Платона, Сократ[111], повчав, ставлячи запитання, витягуючи з людей істини, які вони вже носили в собі. Ця методика мені видавалася, м’яко кажучи, сумнівною.
Вона розповідала далі. Частина народу в гуртках помалу перетворилась на дуже завзятих учасників. Вони приходили послухати диспути щовечора і супроводжували Енею від одного реконструйованого міста до наступного.
— Тобто вони стали твоїми апостолами, — зауважив я.
Енея насупила брови.
— Мені не дуже подобається це слово, Роле.
Склавши руки на грудях, я дивився на альпійське сяйво на вершинах[112], що кидало свої відблиски на купчасті хмари далеко внизу, і на яскраве вечірнє освітлення північного піка.
— Подобається воно тобі чи ні, а мені це слово здається правильним, мала. Апостоли йдуть за своїм учителем... за вчителькою... куди би вона не прямувала, і намагаються підбирати за нею зерна істини, ще й ще.
— Учні йдуть за своїм учителем, — сказала Енея.
— Хай буде так, — погодився я, не бажаючи псувати хід оповіді суперечкою. — Кажи далі.
Про Іксіон нема чого казати далі, сказала вона. Вони з А. Беттіком пробули на планеті біля одного місцевого року, чи п’ять стандартних місяців. Більшість будівель на планеті було зведено з кам’яних брил, і вона притримувалася у своїх проектах античної класики, у традиціях Стародавньої Греції.
— А Пакс? — запитав я. — Вони не кружляли навколо?
— Деякі місіонери брали участь у наших диспутах, — відповіла Енея. — Один із них, отець Кліффорд, подружився з А. Беттіком.
— І він... ніхто... тебе не виказав? Адже на тебе, мабуть, і досі полюють.
— Я певна, що отець Кліффорд не доносив на мене, — сказала Енея. — Але, зрештою, у північну півкулю, де ми працювали, направили військових, щоби нас затримати. Кілька місяців ми переховувалися серед племен. Отець Кліффорд приходив на вечірні бесіди навіть тоді, коли над джунглями, розшукуючи нас, кружляли екранольоти.
— І що сталося далі? — Я почувався дворічним малям, яке питає про будь-що, аби тільки дорослий із ним розмовляв. Для мене розлука тривала лише кілька місяців, навіть якщо брати до уваги кріогенну фугу, сповнену снів, але я вже забув, як любив просто слухати голос моєї малої подружки.
— Нічого особливого, — відказала вона. — Я закінчила останній проект: це був стародавній амфітеатр для театральних вистав та міських зборів, і ми з А. Беттіком залишили цю планету. Деякі... учні... теж пішли.
Я кліпнув очима.
— Пішли з вами? — Рахіль казала, що вони з Енеєю познайомилися на планеті Амрістар і з того часу подорожували разом. Може, Тео прийшла з нею з Іксіона?
— Ні, з Іксіона ніхто не пішов за мною, — спокійно сказала Енея. — Вони мали йти до інших місць. Мали вчити інших різним речам.
Якусь мить я мовчки дивився на неї.
— Ти хочеш сказати, що Леви, Тигри та Ведмеді тепер дозволяють і іншим телепортуватися крізь портали? Чи старі портали знову відкриті?
— Ні, — відказала Енея, хоч я й не зрозумів, на яке саме питання їй треба відповідати. — Ні, портали мертві, як і раніше. Просто... просто... це були особливі випадки.
І знову я не став наполягати. Вона продовжила розповідати.
З Іксіона вона потрапила на планету Мауї-Заповітна.
— Та це ж планета Сірі! — вигукнув я, наче почувши, як бабуся переповідає мені строфи з «Пісень Гіперіона», змушуючи повторювати за нею. Події однієї з оповідок пілігримів саме й відбувалися на цій планеті.
Кивнувши, Енея вела далі. Мауї-Заповітну добряче потріпало під час революції й атак Гегемонії в часи Всемережжя. У часи міжвладдя, що настали після Падіння, планета оговталася, але була повторно колонізована під час експансії Пакса. Місцеві цьому не сприяли, а в кращих традиціях Сірі чинили опір, завдаючи ударів із плавучих островів, пліч-о-пліч зі своїми побратимами-дельфінами, аж поки Флоту Пакса та Швейцарській гвардії ціною великої крові вдалося закріпитися на планеті. Тепер Мауї-Заповітну задля помсти християнізували, а мешканців єдиного на планеті великого материка, Екваторіального Архіпелагу, і тисячі мігрантів з плавучих островів направили до «Християнських академій» на перевиховання.
Проте Енея та А. Беттік пробралися на плавучий острів, на якому все ще трималися повстанці — групи неоязичників, які називають себе сірістами. Вони ночами ходили під вітрилами, а вдень переховувалися між дрейфуючими архіпелагами зі скупчень опустілих островів і за першої-ліпшої нагоди вступали у сутичку з Паксом.
— А що ти там будувала? — поцікавився я. Наскільки я пам’ятав з «Пісень», на плавучих островах не було жодних споруд, окрім будинків на високих деревах-вітрилах.
— Будинки на деревах, — відповіла Енея, знову посміхаючись від вуха до вуха. — Безліч будинків на деревах. А також підводні куполи. Саме там язичники знаходяться майже весь час.
— Отже, ти проектувала будиночки на деревах.
Вона енергійно помотала головою.
— Ти що, насміхаєшся? Тамтешні майстри... ну, якщо не брати до уваги зниклих тамплієрів з Божегаю... будують найкращі будинки на деревах на весь заселений людством космос! Я вчилася зводити будиночки на деревах. Вони були такі люб’язні, що дозволили нам з А. Беттіком їм допомагати.
109
міст «Золота Брама» (
Великий каньйон
Національний меморіал Гора Рашмор
Космічний центр імені Джона Кеннеді — комплекс, збудований для запуску космічних апаратів та керування польотами, який належить НАСА і розташований на острові Мерріт у штаті Флорида, США.
111
Платон (427347- або 348 до н. е.) — давньогрецький мислитель, засновник філософської школи, відомої як Академія Платона.
112
Alpenglow — альпійське сяйво (від