— Бовдуре, вона тебе не бачить, — зареготав Рутґер. — Скло з того боку дзеркальне.
Хлопець укотре зашарівся.
— І як я мав про це знати?
— Спробуй хоч раз розплющити очі й побути уважним.
«Спочатку Юрій, тепер Аня».
— Чому їм потрібні Цілителі Гриші? Хлопчик поранений?
— Як на мене, цілком нормальний.
Капітан і Уд, схоже, урешті порозумілися.
Джуст побачив крізь скло, як радник увійшов до камери й підбадьорливо поплескав хлопчину по плечі. Там, певно, були вентиляційні отвори, бо Ван Пель почув, як Уд промовив: «Будь мужнім, малий, там є для тебе кілька крюґе». Потім чоловік ухопив Аню за підборіддя рукою, укритою старечими плямами. Дівчина напружилася, а Джустові нутрощі знову зав’язалися вузлом. Радник злегка струснув голову дівчини: «Роби те, що тобі кажуть, і все швидко минеться, ja[2]?»
Вона вичавила непевну усмішку.
— Звісно ж, дядечку.
Уд прошепотів кілька слів охоронцеві, що стояв позаду Ані, і пішов геть. Двері зачинилися з протяжним брязканням, і чоловік знову почепив на них важезну колодку.
Несподівано радник Уд та інший крамар наблизилися до Джуста й Рутґера. Інший чолов’яга, котрого Ван Пель не знав, мовив:
— Ти справді думаєш, що це слушна ідея? Дівчисько — Корпуснійка. Після того, що сталося з твоїм Творцем…
— Я переймався б за Ретвенко, але Аня має гарну вдачу. Вона Цілителька. Жодних нахилів до агресії.
— А ти зменшив дозу?
— Так, але ж ми погодилися, що, якщо результат буде такий самий, як із Творцем, Рада компенсує мені витрати. Навіть не просіть мене змиритися — занадто дорого.
Коли крамар кивнув, Уд зробив знак капітанові: «Продовжуйте».
«Такий самий результат, як із Творцем». Ретвенко казав, що Юрій безслідно зник. Невже він це мав на увазі?
— Сержанте, — гримнув капітан, — ви готові?
— Так, сер, — відповів охоронець у камері й витягнув ножа.
Джуст важко ковтнув.
— Тест перший, — оголосив капітан.
Охоронець нахилився до хлопчика й наказав йому засукати рукав. Той послухався, простягнув одну руку, а великий палець другої потягнув до рота.
«Хіба він не задорослий для такого?» — здивувався Джуст.
Але дитина, мабуть, була страшенно налякана. Сам Ван Пель до чотирнадцяти років спав із ведмедиком, пошитим зі старої шкарпетки. Гарний привід для ущипливих глузувань старших братів.
— Зараз трошки вжалить, — попередив охоронець.
Хлопчик кивнув, не витягуючи пальця з рота й вибалушивши очі.
— Це справді необов’язково, — втрутилася Аня.
— Тиша, будь ласка, — наказав Уд.
Сержант погладив хлопчика й раптово різонув його передпліччя, залишаючи яскравий червоний слід. Дитина тієї ж миті почала плакати.
Аня спробувала підвестися з крісла, але охоронець поклав свою велетенську лапу їй на плече.
— Усе гаразд, сержанте, — віддав наказ Уд. — Хай вона зцілить його.
Аня нахилилася вперед і ніжно взяла хлопчика за руку.
— Ш-ш-ш-ш, — прошепотіла вона м’яко. — Дозволь мені допомогти.
— Буде боляче? — крізь сльози запитав малий.
Дівчина всміхнулася.
— Зовсім ні. Трохи посвербить. Зможеш заради мене постояти тихенько?
Джуст помітив, що нахилився ближче до скла. Він іще ніколи не бачив, як Аня зцілює когось.
Дівчина витягла з рукава хустинку й витерла кров. Її пальці почали обережно торкатися хлопчикової рани. Ван Пель зі здивуванням спостерігав, як шкіра поступово змінювала форму й зросталася докупи.
За кілька хвилин хлопчик усміхнувся й випростав руку. Вона виглядала дещо червоною, утім, була гладенькою та не мала жодних рубців.
— Це була магія?
Аня клацнула його по носі.
— Один із різновидів. Та сама магія, котрою користується твоє тіло, коли має багато часу й удосталь бинтів.
Хлопчик здавався розчарованим.
— Добре, добре, — нетерпляче вигукнув Уд, — а тепер парем.
Джуст насупився. Такого слова він ніколи раніше не чув.
Капітан зробив знак сержантові.
— Давай, що там друге на черзі.
— Простягни руку, — знову наказав дитині охоронець.
Хлопчик похитав головою:
— Мені не подобається ця частина.
— Роби, що тобі кажуть!
Нижня хлопчикова губа затремтіла, але руку він усе-таки простягнув. Сержант знову врізав малого, а потім поклав маленький конверт із вощеного паперу на стіл перед Анею.
— Проковтни те, що знайдеш у пакунку, — проінструктував Уд.