Выбрать главу

Нам слід утримувати контроль та керувати нашими менеджерами. Ніколи не погоджуйтеся з вищою інстанцією, перед дверима якої закінчується ваша відповідальність. Чи ви здорові, виграли судовий процес або задовільно з’ясували податкові питання — усе це питання вашої відповідальності. Фахівці допомагають у цьому, але ви — їхній керівник.

На диво велика кількість людей поступово стає готовою брати все більше відповідальності за невдачі, які вони вже не можуть пояснити певними обставинами, але не беруть відповідальності за свої успіхи.

Будь ласка, дайте відповідь на два простих питання:

• Припустимо, ви «виклалися на повну». Яку максимальну суму грошей ви здатні заробити за 12 місяців у такому разі?

________€.

• Як ви розрахували цю суму?

___________________________________________________________

___________________________________________________________

Що думаєте щодо такого розрахунку: ви берете суму, зароблену за найкращий місяць у вашому житті, і множите її на 12. Згодом збільшуєте цей заробіток ще на 10 % щомісяця. Чи не виникає у вас неприємне відчуття, що цей розрахунок дещо нереалістичний?

Отже, це саме час для того, щоб узяти на себе повну відповідальність за свої успіхи. Суть не у вигідних умовах чи особливому місяці. Не залежало це й від удачі, інших людей чи розташування зірок на небі. Лише ви були причиною цього успіху. Ви були відповідальними. І ви зможете повторити його в будь-який час. Ви можете створити потрібні для цього умови. Одного разу ви вже зробили це, зумієте й ще раз.

Якщо переконуєте себе, що це більше не повториться, то саботуєте свої шанси зміцнити власну самооцінку. Тому дуже важливо повторити найкращий результат якнайшвидше. Тоді доведете собі, що саме ви були творцем, а не якісь вигідні умови. Усвідомте, що ви дуже успішні в цій справі. Візьміть на себе відповідальність за ваш найкращий результат.

Люди, які не мають грошей, не готові викладатися на 110%

Хто шукає виправдань, той їх знаходить. Ось дві найнебезпечніші відмовки та виправдання. Вони є такими небезпечними, бо маскуються під життєву позицію. Насправді ж це лише брехня та відмовки:

• «І в майбутньому я буду задоволений тим, чим володію».

• «Якби я виклався на повну, то став би кращим за всіх».

За обома відмовками часто ховаються самообман, страх і низька самооцінка.

Задоволення — благородна мета. Ми робимо все, щоб бути щасливими та задоволеними. Проте що робить нас щасливими? Відповідь така: коли ми живемо в згоді з людською природою. А в людській природі глибоко закладена потреба рости й бути успішним. Врешті, саме в зростанні та розвитку особистості полягає задоволення.

Чи спадає вам на думку що-небудь, чим по-справжньому пишаєтеся? Незвичне досягнення? Щось, про що згадуєте з великим задоволенням? Хіба не правда, що ви досягнули цього успіху, бо були би не повністю задоволеними, якби нічого не змінили?

Подяка за те, що в нас є сьогодні, незамінна. Та задоволення тим самим і завтра суперечить людській потребі в зростанні. Дерево росте, поки воно живе. Людина, яка припинила зростати, починає вмирати. Найбільше задоволення ми отримуємо тоді, коли викладаємося на повну силу.

Як багато надзвичайно талановитих людей все життя спекулюють самовибаченнями на кшталт: «Я міг би бути насправді успішним, якби приклав достатньо зусиль». Чому тут йдеться про вибачення? Подумайте, будь ласка, що було б, якби ці люди виклалися на повну, однак не досягли б ніякого успіху? Саме цього вони бояться. Хто віддає всі сили, той позбавляє себе останньої відмовки й повинен досягнути успіху. Він не може більше ховатися за класним художнім фасадом життя. Тільки віддавши 110 % своїх сил, берете на себе повну відповідальність за своє життя. Вам вже більше не потрібні ніякі відмовки, та ви їх і не хочете. Ви повинні досягти успіху, і ви матимете його.

Віддавати 110 % своїх сил — значить зростати. Припустимо, ви хочете укріпити свої м’язи й десять разів підняти штангу. Яке з десяти зусиль найважливіше? Коли м’язи ростуть найбільше? Болгари, які виграють найбільше медалей з важкої атлетики, кажуть: одинадцяте! Багато людей орієнтується на 100-відсоткову віддачу й досягає лише 80 %. Орієнтуючись на 110 %, ви доволі легко досягнете 100 %. Так ви швидко зрозумієте, що 100 % — відносна річ.