— Що таке? — поспитався Рібадо.
Чолов'яга, заточуючись, підійшов до нього; він ступав, ніби качка, ступнями назовні. Справжнісінький драб. Він торкнувся пальцями пов'язки, немовби вітаючись.
— Робота є? — поспитався він.
— Робота? — перепитав Рібадо. Він дивився на чолов'ягу: драб, та й годі, пов'язка замурзана, на вигляд кремезний, та обличчя страшенно бліде.
— Робота? — знову перепитав Рібадо.
Вони нерішуче розглядали один одного, Рібадо подумав, чи не зомліє зараз цей тип.
— Роботи, — чухаючи потилицю, сказав він, — у нас повнісінько.
Чолов'яга кліпнув очима. Зблизька він мав не такий лихий вигляд.