— Слава богу, ви тепер бачите те саме, що й ми, — сказав Зеленський Гарріс. — Тож відповідаймо на загрозу разом.
Українці запропонували почати з низки санкцій, достатньо сильних, щоб змусити Путіна переглянути своє рішення про вторгнення. Американці могли б закрити свої порти для російських кораблів. Могли б накласти ембарго на російську нафту й газ і переконати європейців зробити так само. Могли б вивести з ладу російську банківську систему. Крім того, Зеленський попросив конкретну зброю, зокрема ракети для «Стінгерів» і «Джавелінів», бойові літаки та зенітні батареї — хоча б стільки, щоб вистачило захистити від повітряних бомбардувань українські атомні електростанції. Жодна з пропозицій не здалася Гарріс прийнятною. США не може накладати санкції, пояснила вона, адже покарання має йти після злочину. Гарріс вочевидь прагнула, щоб Зеленський визнав наближення повномасштабного вторгнення. Той запитав:
— Що це вам дасть? Якщо я визнаю зараз, у нашій розмові, чи накладете ви санкції?
Резніков пригадує, що президент ставив це запитання кілька разів протягом зустрічі, але чіткої відповіді так і не отримав.
— Цікаво, — ділився зі мною пізніше міністр оборони. — Чому їм було потрібно, щоб ми це вимовили? Якби ми сказали: «Так, він нападе», то що? Маємо здатися? Чи вони підштовхували нас до відповіді: «Гаразд, ми розуміємо — [Путін] нападе. Розуміємо, що нам не перемогти». Тобто, є підстави для капітуляції, для підписання чергових мирних угод на кшталт Мінських. Далі ми робимо ще якісь поступки Кремлю. Світ уникає гарячої фази війни…
Він із гіркотою додав:
— Тоді кожному — по золотій зірці. Усі — чудові миротворці.
Українці не були готові дотримуватися такого сценарію. Вони не збиралися капітулювати, принаймні без бою. Однак день зустрічей у Мюнхені добігав кінця, і ставало усе очевидніше, що деякі західні союзники хочуть, аби Зеленський та його помічники змирилися з неминучою поразкою України. Союзники вважали це першим кроком до прийняття миру на умовах Путіна. За два дні до Мюнхенської конференції німецький канцлер Олаф Шольц відвідав Москву для чергових переговорів із Путіним. Шольц залюбки виступив би посередником, допоміг би укласти якусь угоду. Українцям доведеться піти на поступки. Ймовірно, доведеться відкинути надію вступити в НАТО, і саме із цього питання Зеленський був готовий пошукати компроміс. Розумів, що Україна не має шансів вступити в НАТО в найближчому майбутньому. Однак не був готовий відмовитися від прав України на території, вже окуповані Росією.
У кулуарах Мюнхенської конференції кілька західних лідерів переконували Зеленського не повертатися того дня додому, натомість почати формувати уряд у вигнанні. На одну з таких пропозицій президент із посмішкою відповів:
— Я снідав у Києві. Вечерятиму також там.
Андрій Сибіга, який був свідком цієї розмови, не вважав, що Зеленського спонукали залишити Київ зловмисно. Тиснули деякі найближчі та найсильніші союзники України, і вони зовсім не мали на меті посилити шанси Росії захопити Україну без бою.
— Йшлося про важливість президента у боротьбі з ворогом, — розповів мені Сибіга. — Про виживання держави, уособлене в президенті.
Усе ж пропозиція втекти лише посилила враження, що склалося в Зеленського в Мюнхені: навіть найближчі союзники списали його з рахунків. Тож під час виступу з трибуни президент був помітно розчарованим. Це нагадувало його стан у листопаді 2019 року, напередодні перших переговорів із Путіним, коли Зеленський сказав мені, що не може довіряти жодному із західних союзників. Тоді самотність його становища завдавала президентові болю. Тепер — викликала злість.
— П’ятнадцять років тому саме тут Росія заявила про намір кинути виклик глобальній безпеці, — сказав він. — Чим відповів світ? Умиротворенням[259].
НАТО не дотримало обіцянки вивести Україну на шлях до членства.
— Нам кажуть: двері відкриті. Але поки що стороннім вхід заборонено. Якщо не всі члени Альянсу хочуть нас бачити або всі члени Альянсу не хочуть нас бачити — скажіть чесно. Відкриті двері — це добре, але нам потрібні відкриті відповіді, а не роками незакриті питання.
259
Повну промову Зеленського можна знайти у відео на сайті президента, опублікованому 19 лютого 2022 року.