Історично цей результат не був найкращим серед усіх кандидатів на найвищу посаду в Україні. Після очолення революції 2014 року Порошенко впорався краще і переміг у дострокових виборах тієї весни, набравши абсолютну більшість голосів у першому ж турі. Перші президентські вибори України 1991 року також принесли блискучу перемогу Леоніду Кравчуку. Однак результати перегонів 2019 року стали винятковою миттю єдності України. Усю її історію як незалежної країни політична влада хиталася з одного боку національного розподілу на інший, зі сходу на захід, через війну та революцію, а нині виборці майже в усіх областях згуртувалися навколо єдиного кандидата. Водночас оголили брехливість путінських вигадок про Україну, його заяв про те, що Україна — історична помилка, зшита з непоєднуваних частин, неспроможна до єдності й очолювана неофашистами, з мільйонами громадян і величезними територіями, які по праву належать Росії. Теорії Путіна щодо України не лише неправдиві, а й безглузді — щоб показати це, знадобилася перемога російськомовного єврея з Кривого Рогу. У східних регіонах, які Путін любо називав частиною «російського світу», Зеленський набрав близько 90 % голосів[139].
Утім, в ніч після виборів переможець не проголошував із цієї теми повчальних промов. Коли на вечірці з нагоди його перемоги зі стелі сипалося конфетті, він не скористався моментом і не поділився своїми планами щодо країни або своїм баченням її історії.
— Ми зробили це разом, — проказав Зеленський зі сцени, де поруч аплодувала його дружина, приховуючи погані передчуття за натягнутою усмішкою. — Дякую всім! Зараз не буде пафосних промов.
Він знав, що їх і не треба. Уявлялося, далі його вже не зупинити. Три місяці по тому політична партія Зеленського «Слуга народу» стала першою партією за всю історію українського парламенту, яка здобула у ньому абсолютну більшість. Тепер вона мала достатньо місць, щоб впроваджувати закони та, за бажання, переписати Конституцію.
— Було лячно, — зізнавався Богдан, який став керівником президентської адміністрації. — Я спав по три години вночі і по-справжньому боявся.
Самі президентські перегони видавалися сном, кумедним експериментом із магії масової комунікації, а нині треба було прокидатися й зустрічати наслідки.
Виборці довірили Зеленському стільки влади, що тепер за бажанням він міг правити як деспот.
— Віднині, — сказав мені Богдан, — наші помилки стануть їхніми помилками.
РОЗДІЛ 10. НЕ ДОВІРЯТИ НІКОМУ
Інавгурація припала на травневий понеділок, було вже доволі тепло, і перед Верховною Радою зібрався натовп у футболках і окулярах від сонця; усі розмахували українськими прапорами та дивилися церемонію на велетенських екранах. Усередині, під скляним куполом зали засідань, розмістилися сотні депутатів, дипломатів і делегатів з усього світу. Батьки Зеленського у ложі президента сяяли від гордості, Римма в ошатному рожевому костюмі сиділа в одному ряду з попередниками сина, суворими чоловіками, які проходили цей ритуал раніше. Був тут батько-засновник — Леонід Кравчук, колишній пропагандист радянської Комуністичної партії, який 1991 року здобув для України волю і настільки твердо вірив у мирне майбутнє, що добровільно відмовився від українського ядерного арсеналу, третього за величиною у світі на той час. Поруч із Кравчуком сидів схожий на ельфа Леонід Кучма, що правив Україною за часів бандитського капіталізму й чіплявся за владу навіть після публічних звинувачень у замовленні вбивства журналіста. Далі йшов Віктор Ющенко, ставний і відсторонений, з обличчям, пошрамованим отрутою, яка мало не забрала його життя під час революції, що принесла йому президентське крісло.
Чого міг навчитися Зеленський від цих чоловіків, як не уроку з токсичності влади — того, як вона перемелює, чорнить добре ім’я, пропонує угоди та авантюри, що врешті-решт тебе долають? Під час своєї передвиборчої кампанії він виявляв до таких політиків відверту зневагу і не збирався наслідувати їхній стиль управління чи навіть шукати їхніх порад.
139
Згідно з результатами, оголошеними Центральною виборчою комісією України, Зеленський отримав 89 % голосів у Луганську та 87 % у Донецьку. Програв у другому турі лише у Львівській області, де Порошенко отримав 63 % голосів.