— За лаштунками вони всі приятелі одне з одним, — розповідав мені Зеленський. — Тоді виходять на арену — і перетворюються на гладіаторів.
Він не хотів бути таким лідером.
— Мені не цікаво бути їхнім приятелем. Я вже маю море друзів.
Багато хто з них того дня з’явився у Верховній Раді, щоб побачити, як Зеленський візьме в руку церемоніальну булаву — символ українського президентства. На декого з них чекала робота в його адміністрації: коміки та сценаристи, актори та піарники перетворювалися на технократів і політиків. Зеленський обіцяв, що вони працюватимуть по-інакшому. Команда буде молодшою. Пріоритети — новими.
— Наше найперше завдання, — сказав він в інавгураційній промові, — припинення вогню на Донбасі.
Ця фраза мала б викликати більше оплесків. По п’яти роках війни з Росією та її маріонетками київська політична еліта була не готова до припинення вогню. Боялася, що воно коштуватиме Україні надто дорого. Зеленський не зважав.
— Мене часто питали: а на що ви готові заради припинення вогню? Дивне запитання. А на що готові ви заради життя близьких вам людей? Можу запевнити — задля того, щоб наші герої більше не гинули, я готовий на все.
Насамперед Зеленський хотів домогтися звільнення українських військовополонених. Також хотів усунути політиків, які дозволили війні затягнутися на пів десятиліття. У зверненні він наказав парламенту звільнити міністра оборони та голову Служби безпеки України. Одразу ж по тому наказав Верховній Раді саморозпуститися. Нові вибори до неї мали відбутися за два місяці.
Так Зеленський окреслив порядок денний для першої частини свого президентства: мир за будь-яку ціну та повне оновлення влади. Наступні місяці рейтинги на підтримку Зеленського були астрономічними, за деякими опитуваннями сягали 80 %[140]. Переважна більшість українців хотіла, щоб лідери країни домагалися миру з Росією[141]. Отже, порядок денний Зеленського визначався не лише пацифізмом. То була також певна форма популізму, і президент мав показати результати.
Однією з ключових фігур із реалізації цього порядку денного Зеленський призначив Андрія Єрмака, кінопродюсера та колишнього юриста студії «Квартал 95». У новій адміністрації Єрмак опікуватиметься міжнародними справами, зокрема, відносинами з американцями та європейцями — і будь-якими мирними переговорами з росіянами. До позачергових парламентських виборів його робота також полягатиме в організації обміну військовополоненими.
Спершу команда мала влаштуватися в новому офісі, і тут почалися проблеми. Антураж Зеленському та його оточенню не подобався. Резиденція на Банковій мала водночас пошарпаний і пишний вигляд, портьєри просякнуті духом минулих адміністрацій, чиїх звичок Зеленський обіцяв позбутися. Він із подивом дізнався, що його нові кабінети спроєктовано з потайним ліфтом. Єдиним призначенням ліфта, повідав мені Зеленський, було непомітно доставляти сюди хабарі.
— Справді? — перепитав я. — Валізи з грішми?
— Вважатимемо це чутками, — посміхнувся він. — Щоб я нікого не образив.
З перших днів його команда почала шукати альтернативні місця для розміщення адміністрації. Один з варіантів нагледіли лише за кілька кварталів від Банкової — простора виставкова будівля під назвою Український Дім на Європейській площі. Хотіли його відремонтувати та перетворити на футуристично-фантастичний простір. Андрій Єрмак розповів мені, що хотів взяти за зразок штаб-квартиру Apple у Кремнієвій долині. Однак на заваді стали протоколи безпеки. Обладнати новий офіс лініями захищеного зв’язку було б дорого і складно. А ще проблема бункера. Президентська охорона наполегливо твердила, що він забезпечить усе необхідне у випадку війни чи іншої катастрофи. Зеленський із командою вважали бункер безглуздим. Уперше вони спустилися до тунелів тієї ж весни, і це нагадувало подорож у минуле, повернення до ядерних перегонів і параної іншої доби.
— Така була радянська історія, — розповідав мені свої враження від візиту до бункера Єрмак. — Я вважав, що це все ніколи не знадобиться. Збудували бункер. Гаразд. Тільки нащо?
Зрештою, у суперечці перемогли бухгалтери та охоронці. Вартість і ризики переїзду Зеленського до нової будівлі були зависокі.
140
Сімдесят дев’ять відсотків респондентів висловили довіру Зеленському в опитуванні, яке у вересні 2019 року опублікувала провідна аналітична компанія України Центр Разумкова.
141
За результатами опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведеного у червні 2019 року, 65 відсотків опитуваних відповіли, що перше, що має зробити президент для підвищення їхньої довіри до нього, це «закінчити війну на Донбасі».