— Усі мене лякали цією розмовою, — розповідав Зеленський. — А я заперечував: чого нам хвилюватися? Чого боятися, коли правда на твоєму боці?[171]
Під час розмови Путін і Зеленський домовилися організувати обмін в’язнями, щоб продемонструвати своє серйозне ставлення до мирного процесу. Наприкінці того ж місяця по всій зоні бойових дій вперше за три роки набув чинності режим припинення вогню, який встановив суворі правила використання зброї у цій зоні. Режим ледве протримався тиждень, а на початку серпня новий спалах боїв призвів до загибелі чотирьох українських морських піхотинців[172]. Однак Зеленський не став завдавати удару у відповідь. Організував ще одну телефонну розмову з Путіним і висловив скаргу.
— Це не наближає нас до миру, — згадує він свої слова до Путіна.
Така стриманість принесла плоди. Наступними тижнями випадків порушення перемир’я значно поменшало. Невдовзі відбувся обмін в’язнями, про який домовлялися Путін із Зеленським. На початку вересня кожна сторона звільнила тридцять п’ять бранців[173]. Серед українців був мешканець Криму, кінорежисер Олег Сенцов, якого в Росії засудили до двадцяти років ув’язнення за фальшивим обвинуваченням у тероризмі. Зеленський зустрічав звільнених на летовищі.
— Як бачите, — прокоментував журналістам на камеру, — ми не лише балакаємо, ми маємо результати.
У листопаді росіяни задовольнили ще одне бажання Зеленського. Погодилися повернути три українські військові кораблі, які захопили 2018 року в акваторії Криму[174].
— Росіяни демонстрували світові, які вони милі, — казав Олексій Резніков, який був одним із провідних учасників переговорів від України. — І у світі це створювало очікування — мовляв, із Кремлем усе гаразд.
Цей жест викликав у Зеленського ще сильніше бажання провести особисту зустріч із Путіним до кінця року. За словами Резнікова, метою команди було поговорити з російським тираном без передумов, залишити позаду ворожнечу, що сформувалася за каденції Петра Порошенка.
— Президент дійсно у глибині душі вірив, що зуміє покласти край війні. Можливо, в минулому люди просто не слухали одне одного, — описував Резніков тодішні міркування Зеленського. — Можливо, накопичилися образи, які треба обговорити. Тому він і мав цю мету. Влаштувати зустріч. Особисту.
Незабаром визначилися з форматом саміту. Він відбудеться у Парижі в грудні. З наближенням дати Зеленський усе сильніше сподівався, що американці його підтримають. Попри шкоду, якої завдала його стосункам із Трампом епопея з імпічментом, Зеленський розумів, що ніхто не має кращого шансу заохотити Путіна до конструктивних переговорів. Однак для США не передбачалося офіційної ролі в мирному процесі. Американців за столом переговорів не буде. Посередниками в переговорах виступали Німеччина та Франція, і Зеленський не мав упевненості, що їм можна довіряти, що вони залишатимуться на його боці.
Канцлерка Німеччини Анґела Меркель схилила Путіна до участі в переговорах. Проте, коли йшлося про економічні інтереси її країни, Меркель підтримувала Україну не надто охоче. Того року Німеччина поспішала завершити спільний із Росією проєкт з енергетики, який міг завдати значної шкоди економіці України. Новий газогін «Північний потік-2» в обхід України доставлятиме російський газ до Німеччини по дну Балтійського моря. Уряд Зеленського щороку втрачатиме через це близько трьох мільярдів доларів, які Україна могла б отримувати за транспортування російського газу до Європи своїми газогонами. Німеччина з Росією по суті відрізали Україну від європейської газової торгівлі. Французи сприймалися не набагато надійнішими. Господарем мирних переговорів буде французький президент Емманюель Макрон, чиї нещодавні звернення до Путіна непокоїли українців. Макрон запропонував розглядати Росію як партнера НАТО, а не як загрозу. До того ж в інтерв’ю часопису Economist зауважив, що НАТО «переживає смерть мозку» і може виявитися не готовим захищати свої держави-члени від нападу Росії.
Під час сумнозвісної липневої розмови з президентом Трампом Зеленський скаржився на європейців. Брав під сумнів їхню рішучість ізолювати російську економіку.
— Вони не забезпечують дотримання санкцій, — казав Зеленський Трампу. — Не працюють для України так, як мали б.
Утім, інших союзників у Парижі Зеленський не матиме. До того ж він і надалі був певен, що переговори можуть призвести до прориву. Цілу осінь помічники носили йому протоколи попередніх раундів переговорів, починаючи з 2014 року, від початку війни.
172
Інформаційне агентство УНІАН висвітлило загибель чотирьох українських морських піхотинців і подальшу телефонну розмову між Путіним і Зеленським у репортажі, опублікованому 7 серпня 2019 року.
173
Серед багатьох видань, які висвітлювали обмін в’язнями, був часопис New York Times з репортажем від 7 вересня 2019 року.
174
Deutsche Welle повідомила про звільнення Росією трьох українських військово-морських кораблів у сюжеті, опублікованому 18 листопада 2019 року.